Читать книгу Криниця для спраглих. Кіно (збірник) - Иван Драч - Страница 3
Криниця для спраглих
Натомість епіграфа
Оглавление«І тоді той, хто приніс отруту, став обмацувати його ступні й гомілки, а потім запитав, чи він відчуває їх.
Сократ відповів:
– Ні.
Потім служник взявся обмацувати Сократові литки і поступово обмацував його все вище і вище, знаками пояснюючи нам, що Сократ холодніє і костеніє.
Сократ теж відчув це і сказав, що, як тільки холод сягне серця, всьому буде кінець.
Коли черевна порожнина Сократа вже захолола, він раптом відкрив лице, що весь час було заслоненим, і проказав свої останні слова:
– Крітоне, я винен Асклепієві півня. Не забудь сплатити цей борг.
– Добре, з цим буде полагоджено, – сказав Крітон. – Не хотів би ти ще чого-небудь?
На це запитання відповіді вже не було. Однак за деякий час Сократ поворухнувся. Прислужник розкрив Сократа, і ми побачили, що очі його застигли. Тоді Крітон закрив йому вуста й очі.
Таким був скін нашого друга, людини, що, по-моєму, була найученішою, найсправедливішою і найкращою з тих, кого я спізнав».
Платон