Читать книгу Що ти кажеш після привітання? Психологія людської долі - Ерік Берн - Страница 14

Згадані форми соціальної дії є формами структурування часу з метою уникнути нудьги й одночасно мати якнайбільше задоволення від кожної ситуації. До того ж кожна людина має передсвідомий життєвий план або сценарій, за допомогою якого вона структурує довші періоди часу – місяці, роки чи все своє життя, – заповнюючи їх ритуальною діяльністю, розвагами й іграми, які сприяють розвитку сценарію, одночасно забезпечуючи людині миттєву втіху, що її зазвичай переривають періоди замикання в собі та іноді епізоди близькості. Сценарії, як правило, базуються на дитячих ілюзіях, що можуть зберігатися впродовж усього життя; але в більш чутливих, сприйнятливих та розумних людей ці ілюзії розчиняються одна по одній, а це призводить до різноманітних життєвих криз, описаних Еріксоном17. Серед цих криз – переоцінка батьків у підлітковому віці; протести, часто ексцентричні, у середньому віці; і поява філософії згодом. Іноді, однак, надто відчайдушні спроби зберегти ілюзії в поважному віці спричиняють депресію або спіритуалізм, тимчасом як відмова від усіх ілюзій може призвести до відчаю.

Структурування часу – це об’єктивний термін для екзистенційної проблеми того, що робити після привітання. Далі ми спробуємо відповісти на це запитання, спостерігаючи за тим, що люди насправді роблять після того, як кажуть «привіт», і натякаючи на те, як могли б розвиватися події. Це можна успішно зробити, вивчаючи природу життєвих сценаріїв і перебіг їхнього розвитку18.