Читать книгу Історія України. Дитяча енциклопедія - Группа авторов - Страница 10

Крім городищ, археологами досліджено багато скіфських поховань. Поховання простих скіфів звичайно знаходяться в малих курганах і мають при собі незначну кількість речей – луки, стріли, ліпний посуд. Над похованнями знатних і багатих скіфів завжди насипалися великі кургани. В багатих похованнях знаходять велику кількість різноманітних цінних предметів – зброї, художнього металевого і глиняного посуду, одержаного від греків шляхом обміну, прикрас із дорогоцінних металів. Біля поховань багатих осіб завжди розташовані поховання вбитих у зв’язку із смертю цих осіб залежних від них жінок, воїнів, рабів.

Особливим багатством вирізняються курганні поховання скіфських царів. Кілька царських курганів розкопано в Придніпров’ї і в Криму. Найбільш значними й цікавими є кургани кінця V–IV ст. до н.е. Чортомлицький та Товста Могила на Дніпропетровщині, Солоха й Гайманова Могила на Запоріжжі. В Чортомлицькому кургані, висотою 19,5 м і довжиною окружності близько 350 м, були поховані цар, цариця, 6 воїнів та 11 коней. В похованнях царя і цариці було знайдено велику кількість цінних речей – мечів, колчанів зі стрілами, головних уборів і одягу з прикрасами, решток кінської упряжі, коштовного металевого посуду. Значна частина цих предметів зроблена із золота та срібла.

Культура причорноморських скіфів була частиною культурного світу іраномовних кочових племен. Місцеві традиції та взаємодія з античною культурою також позначилися на розвитку культури степовиків. Стрижнем скіфського мистецтва є так званий звіриний стиль. Зображення оленів, гірських козлів, пантер, вовків, птахів, риб, сцени боротьби між тваринами прикрашають зброю, кінську упряж, предмети побуту. Обриси тварин вражають динамізмом і точністю передачі властивих їм рис. Скіфи залишили й пам’ятки монументального мистецтва – кам’яні зображення скіфських пращурів у вигляді суворих стражів (так звані «скіфські баби»). Яскравою археологічною пам’яткою скіфів-саків Сходу є курган Аржан в Туві.

Дикий кабан із Хоминої Могили

Ваза з кургану Чортомлик

Завдяки зображенням на дорогоцінному посуді, знайденому в царських курганах, ми маємо уявлення про зовнішній вигляд, побут скіфів. Наприклад, якщо уважно придивитися до зображення людей на срібній чаші з Гайманової Могили (можливо, це сини Таргітая з відомого скіфського міфу), то можна побачити, що вони одягнуті в каптани, вузькі штани, м’які шкіряні черевики. Одяг був пристосований для їзди верхи, добре захищав від спеки й морозу. На золотій пекторалі з Товстої Могили можна побачити сцени скотарського побуту.

Скіфи були не тільки скотарями-«млекоїдами», а й хоробрими воїнами. Про що розповідають нам зображення скіфських воїнів на золотому гребінці із кургану Солоха? Основу скіфського війська становила легкоозброєна кіннота – лук зі стрілами, короткий меч-акинак і спис вправно діяли в руках своїх володарів і супроводжували їх до потойбічного світу. Головною ударною силою були важкоозброєні вершники, захищені панцирами, панцирними штаньами, шоломами й щитами.

Іраномовні сармати також залишили після себе кургани в степах Євразії, зокрема й на території України (наприклад, поховання біля селища Пороги Ямпільського району Вінницької області).

Сарматські племена брали участь у Великому переселенні народів першої половини І тисячоліття н.е., яке зруйнувало Західну Римську імперію (в V ст. н.е.), а з нею й античний світ. Лише Східна Римська імперія – Візантія – ще тисячу років зберігала залишки античної культури.