Читать книгу Історія України. Дитяча енциклопедія - Группа авторов - Страница 2

Ми почнемо подорож шляхами історії України з кам’яного віку. Це найдавніший етап розвитку людського суспільства, світанок існування людства. Його назва пов’язана з тим, що найдавніші люди робили головні знаряддя праці з каменю. Епоху, яка охоплює час від початку історії людства до кінця останнього льодовикового періоду (11–10 тисяч років тому), вчені називають палеолітом (давньокам’яним віком).

Зовнішній вигляд людей епохи неоліту та енеоліту. Реконструкція Μ. М. Герасимова

«Сліди» життя найдавніших людей знайдені археологами в Африці та Азії. Досліджуючи залишки скелетів найдавніших людей, вчені встановили, який вони мали зовнішній вигляд.

Найдавніша людина дуже відрізнялася від сучасної людини і була схожа на велику мавпу (серед сучасних людиноподібних мавп до людей найближчими є шимпанзе). Але люди ходили не на чотирьох лапах, а на двох ногах, хоча при цьому надто нахилялися вперед. Руки людини, які звішувалися до колін, були вільні для праці та захисту від ворогів.

Лоб найдавнішої людини був низький та похилий. Мозок у неї був більшим, ніж у мавпи, але значно меншим, ніж у сучасної людини. Найдавніша людина говорити ще не могла, вона могла видавати лише окремі звуки. За допомогою цих звуків людина виявляла гнів та страх, кликала на допомогу і попереджала родичів про небезпеку.

Археологи знаходять разом з кістяками найдавніших людей знаряддя праці у вигляді обтесаного камяння. Як знаряддя праці та зброю люди використовували також загострені палиці. За допомогою цих знарядь праці найдавніші люди здобували собі їжу. Крім того, вони вже розуміли необхідність запасатися їжею, що допомагало їм вижити.

Кісткові рештки архантропів в Україні поки що не виявлені, але відомі сліди їхнього існування у вигляді стійбищ. Пам’ятки, які були залишені найдавнішими людьми, відкриті поблизу сіл Лука-Врублівемька й Сокіл на Дністрі, під Житомиром та в Закарпатті – біля сіл Королеве, Рокосове. Окремі крем’яні знаряддя виявлені в Донбасі неподалік від міста Амвросіївка на річмі Кринка та на Харківщині поблизу міста Ізюм на Сіверському Дінмі.

Збиральниитво плодів, ягід, їстівних коренів та мисливство були першими заняттями людини.

Життя найдавніших людей було дуже небезпечним. Щоб разом здобувати їжу та захищатися від хижаків, вони кочували колективами, які в науці отримали назву первісного людського стада.

Коли ж з’явилися найдавніші люди?

За найновішими даними, люди з’явилися на Землі понад 2 мільйони років тому. Перша розумна істота – «людина вміла» (Homo habilis) – виникла внаслідок біологічних мутацій (змін на генному рівні) в Східній, Південно-Східній та Південній Африці, де до неї жили мавпи, що стояли на порозі олюднення, – австралопітеки («південні мавпи»). Дещо пізніше сформувалися інші типи людини – «людина, що ходить прямо» (Homo erectus), пітекантроп («мавполюдина»), синантроп («китайська мавполюдина») та ще деякі архантропи («найдавніші люди»), які розселилися вже в південній частині Азії та Європи.

Архантропи використовували кам’яні (переважно кремінні) знаряддя праці. Основним знаряддям було ручне рубило, що виготовлялося шляхом оббивання кам’яної заготовки з двох боків. Найдавніші люди вже знали вогонь і могли ним користуватися, але добувати його ще не вміли.

Приблизно 200–150 тисяч років тому виникла «людина розумна неандертальська» (Homo sapiens neanderthalensis, палеоантроп – «стародавня людина»). Скелет палеоантропа вперше був знайдений в долині Неандерталь поблизу Дюссельдорфа в Німеччині, звідки і його інша назва – неандерталець. Вимер цей вид людей близько 30 тисяч років тому.

Неандерталець був схожий на архантропа великими надочними валиками та похилим лобом. Але об’єм його мозку (1500 см³) був більшим, ніж у архантропа («людина вміла»-725 см³, «людина, що ходить прямо»-850 см³) та навіть у людини сучасного виду («людини розумної», Homo sapiens sapiens-1400 см³). Класичний неандерталець був невисокий на зріст (до 1,7 м). Знайдено досить багато неандертальських поховань (наприклад, в Криму – в печерах Кіїк-Коба і Старосілля та під навісом скелі Ак-Кая поблизу міста Білогорськ), що не тільки дають можливість реконструювати зовнішній вигляд неандертальців, але й свідчать про наявність у них релігійно-магічних уявлень. Скелети, як правило, лежали в ямах, які були вириті в долівках печер. Померлих ховали в позі людини, що спить. В неандертальських могилах знайдені кам’яні знаряддя, кам’яні подушки, шматки червоного окису заліза – вохри (можливо, червоний колір символізував кров та життя), залишки квіткового пилку. Це, напевно, були дари духам померлих родичів.

Палеоантропи вже володіли мовою. Але вона, скоріше за все, була примітивною.

Жили неандертальці невеликими групами кровних родичів. Умови їхнього життя були дуже суворими. Близько 100 тисяч років тому на Землі настало похолодання. Зими стали довгими. На півночі Європи та Азії сніг та лід не встигали розтанути за коротке літо. Сформувався величезний льодовик – шар льоду завтовшки два кілометри. Повільно сповзаючи з півночі на південь, він покрив навіть землі, де знаходиться нині Київ. На південь від льодовика розкинулися тундри.

Головним заняттям неандертальців було полювання на мамонтів (величезних родичів слонів з довгою рудою шерстю), а також на биків, оленів, коней. Щоб убити мамонта, вони могли використовувати такі ж способи полювання, які й досі застосовують пігмеї в джунглях екваторіальної Африки, полюючи на слонів. Мисливці влаштовують засідку. Коли по стежці проходить стадо слонів, вони нападають на останню тварину та підрізають сухожилля на її задніх ногах. Слон падає, а мисливці добивають його списами та дубинами.

Неандертальці навчилися ловити рибу в річках та озерах за допомогою гарпунів.

Зі шкур вбитих тварин вони шили теплий одяг. Нитками служили сухожилля тварин.

Оселями неандертальців були печери. Де печер не було, з’явилися штучні житла. Вони мали округлу в плані форму й були обкладені довкола кістками мамонтів. Перекривалися ці житла, напевно, шкурами диких тварин. Вижити у важких умовах льодовикового періоду неандертальці змогли завдяки широкому використанню вогню. Спочатку це був природний вогонь, що з’явився після удару блискавки чи під час виверження вулкану. Біля вогнищ у печерах чергували люди, які збирали хмиз та підкидали його у вогонь. Пройшли сотні років, і люди навчилися здобувати вогонь за допомогою тертя шматків сухого дерева.

У межах України виявлено понад 50 стоянок неандертальмів. Серед них – Кіїк-Коба, Старосілля, Чокурча, Холодний Грот, Заскельне в Криму, Кодак і Орел в Надпоріжжі, Деркул на Сіверському Дінмі, Антонівка в Донбасі, Іллінка під Одесою, Радомишль і Рихта на Волині, Королеве в Закарпатті.

Знаряддя праці неандертальців були більш досконалими, ніж знаряддя праці архантропів. Неандертальці використовували кам’яні гостроконечники, скребла. Гостроконечники правили за вістря до списів, скребла – за ножі.

Неандертальці жили не тільки в Євразії, але й в Африці. Африка була батьківщиною виду Homo sapiens sapiens («людина розумна», неоантроп – «нова людина»), тобто там приблизно 100-40 тисяч років тому з’явилися наші далекі предки. Вчені часто називають найдавніших «людей розумних» кроманьйонцями, тому що вперше їхні кістки були знайдені в гроті Кро-Маньйон на південному заході Франції. Походження «людей розумних» досі залишається таємницею. Але американські, британські та французькі дослідники (біологи-генетики, антропологи, археологи) прийшли до висновку, що всі сучасні народи світу походять від однієї маленької групи мешканців Східної, Південно-Східної чи Південної Африки, які були кровними родичами. Їхні нащадки розселилися по всіх континентах Землі, крім Антарктиди. Тільки тоді відбувся поділ людства на раси. Кроманьйонців, які, приблизно 40 тисяч років тому, коли клімат на Землі потеплішав, вже заселили Європу, можна вважати предками європеоїдів (представників білої раси).

Тисячі років кроманьйонці співіснували та суперничали з неандертальцями. Змішування між ними навряд чи було можливим через біологічні причини. Але палеоантропи перейняли у своїх нових сусідів-суперників звичай робити прикраси для жінок, а кроманьйонці навчилися в неандертальців ховати померлих. Приблизно 30 тисяч років тому неандертальці вимерли. Можливо, вони були знищені переможцями-кроманьйонцями.