Читать книгу Невідоме Розстріляне Відродження - Антология, Питер Хёг - Страница 55

Вони пішли від нас, крилаті кораблі,

Вони пішли від нас в далеке море Сходу,

Так само промені вогнем фарбують воду

І хвиля горнеться до чорної землі.

Також пливуть хмарки, як і колись пливли,

І на зрадливий мент міняють срібну вроду…

Вони пішли від нас, крилаті кораблі,

Вони пішли від нас в далеке море Сходу.

Так знову ми сами… Самотні, як були…

Хай стрінуть на шляху і бурю, і негоду, —

Ніщо не зупинить їх радісного льоту!

Вперед же, світла і надії кораблі!

Вони пішли від нас, крилаті кораблі.