Читать книгу Невідоме Розстріляне Відродження - Антология, Питер Хёг - Страница 58

Я не забуду, як ви співали,

Зелені трави в Купайлин день!

Було повітря у день Купайли

Все золотеє від їх пісень…

Що ви робили цієї ночі?

Куди дивились, що ви – такі?

Яке це диво відбили очи,

Такі прекрасні, такі палкі?..

Я за рікою вже нас стрічало

Привітом місто у злоті бань…

Повстаньте, люди, у день Купайли!

Прокинься, місто, в піснях повстань!