Читать книгу Мрій правильно. Як зрозуміти, чого ти насправді бажаєш і як цього досягти - Барбара Шер - Страница 10

Вправа 2. Райська робота (або пекельна!)

Так, я сказала «робота». Для цієї вправи нам не потрібно ставити перед собою амбітне завдання знайти справу свого життя. Вправа має дві частини, порядок їх виконання неважливий. Якщо можете, почніть із частини А.

Частина А. Райська робота

Звільніть свою уяву й вигадайте найдосконалішу роботу у світі. Подумайте, коли та скільки ви хочете працювати, що саме робити, яким має бути ваше ідеальне оточення. Не зважайте на реальність та практичність своєї мрії, тому що це Час фантазій. Єдине застереження: це має бути робота, а не життя. Тобто вона передбачає певні обов’язки, часові обмеження та винагороду. А далі – ви можете фантазувати вдосталь. Наприклад, вирішити, що протягом тижня хочете працювати пастухом, на вихідні злітати гелікоптером на розкішний курорт, а під час зимових канікул знімати документальні фільми.

Не забудьте про три важливі категорії: що, де та з ким?

Що ви будете робити протягом дня? Кричати в рупор на знімальному майданчику, їздити на велосипеді, торгувати, проектувати, будувати, кататися на ковзанах чи когось рятувати? Будете виконувати арію в опері «Борис Годунов» чи виголошувати промову перед багатотисячним натовпом, який вітає вас оплесками та радісними вигуками? Крокувати з блокнотом фабрикою, занотовуючи все та стежачи за тим, щоб кожен етап виробництва ваших тканин був досконалим?

Де б ви хотіли виконувати цю роботу? Опишіть це місце. Ви мрієте про затишний котедж із каміном, де тріщить і гуде яскравий вогонь, або Антарктику, чи центр Мангеттена, або величезну ферму в Кентуккі, де ви будете розводити арабських скакунів?

Ви вже мали достатній досвід роботи, яка вас не влаштовувала й не приносила задоволення. Тепер дайте собі волю. Прямуйте до того таємного куточка вашої свідомості, де ви фатальна жінка й мати зірки американського футболу або еколог, який рятує тропічні ліси нашої планети.

І не забудьте сказати, кого б ви хотіли бачити поряд із собою. Пам’ятайте, що це робота, тому вам слід уявити всіх людей, з якими вам було б приємно працювати – начальника, колегу, підлеглого, бізнес-партнера, помічника – вашу «праву руку» або навіть конкурента. Ви б хотіли мати команду асистентів, які ідеально виконуватимуть усі ваші бажання, прибиратимуть і впорядковуватимуть усе після вас без жодних скарг та нарікань? Або геніального тренера чи наставника, який не дасть зупинитися, поки не отримає від вас найвищих результатів? Або найкращу, найрозумнішу, найвеселішу та найефективнішу команду однодумців, яку тільки можна уявити, щоб спільно працювати над якимось проектом?

Ця вправа зазвичай викликає вибух ентузіазму, коли я пропоную її під час своїх семінарів. Ми так багато часу проводимо на роботі й отримуємо від цього так мало справжньої втіхи. Більшість людей, із якими я працюю, маючи виконати цю вправу, відчувають справжнє полегшення: «Дякувати Богові, сьогодні п’ятниця».

Я завжди страшенно задоволена від їхніх відповідей, і це, гадаю, відчуєте й ви.

Адрієн, 44 роки, корпоративний юрист: «Я хочу купу грошей, камеру та першокласну знімальну групу в себе на побігеньках, аби зафіксувати на плівку найдрібніші деталі по всій довжині течії Амазонки, а далі вирушу до гірських регіонів Перу!».

Берніс, двадцятидев’ятирічна письменниця-фрилансер, зізналася: «Я просто хочу щоранку заходити до якогось офісу в центрі міста, де є письмовий стіл, секретар, комп’ютер, а ще модем і купа телефонів, печаток, копіювальних апаратів, факсів та цілий гурт людей, що виконують якусь роботу, і де я хочу виконувати виключно письменницьку працю. Але я б хотіла разом з усією компанією ходити на ланч, потеревенити з кимось, підійшовши до кулера налити склянку води, постійно домовлятися про вечері в ресторані, святкування днів народження та походи до кінотеатру».

Філіпп, 27 років, коректор текстів юридичної тематики: «Я хочу мати власне кафе на якомусь грецькому острові. Після роботи я б ходив ловити вугрів разом зі своїм партнером, який також є моїм найкращим другом. Ми б готували прямо на пляжі, співали старих пісень і розмовляли про життя та всіх жінок, які розбили нам серце. Під час мертвого сезону я б наймався працювати до команди вітрильника та мандрував світом».

Джинні, 38 років, яка нещодавно здобула посаду менеджера в корпорації зі списку 100 найуспішніших компаній США за версією журналу Fortune, запропонувала таку версію ідеальної роботи: «Я – голова відділу у своїй компанії, зі мною працює класна команда професіоналів. Кожен, від дрібного клерка до експертів, завжди енергійний, у гарному настрої, і єдине їхнє бажання – виконувати якісь грандіозні проекти й досягати чудових результатів. Ха! Якби я мала таку команду, мені насправді було б байдуже, що саме я роблю!»

Луїза, 39 років, секретарка у приймальні юридичної фірми, сказала: «Я хочу розносити пошту в якомусь мальовничому районі передмістя. Хочу ходити пішки й дихати свіжим повітрям цілий день, не замислюватися щоранку, у що вдягтися. Я в захваті від безкоштовної медичної страховки, гарантії зайнятості та завершення робочого дня о 17.00 без жодних зволікань. Я б із задоволенням розносила різдвяні листівки та валентинки. А ще я люблю собак. Вони б мене ніколи не кусали».

А якою є ваша райська робота? Було весело вигадувати її?

Чи вам це взагалі не вдалося?

«Не на того ви натрапили, – сказав мені Білл, колишній бейсболіст. – Я не можу придумати ніякої класної роботи для себе. Якби міг, я б її виконував!»

«Ви не розумієте, – запевняв мене Кріс, робітник сцени. – Ніщо й ніколи не викликає в мене такого ентузіазму. У цьому вся моя проблема!»

Вам здається, що Білл і Кріс говорять від вашого імені?

Тоді я хочу, щоб ви виконали другу частину цієї вправи: «Пекельна робота» (ніколи ще не зустрічала людини, якій було б не до снаги це завдання).

Частина Б. Створюємо негативний образ. Пекельна робота

Не запитуйте мене чому, але всі знають, чого вони не хочуть, до того ж, у найменших деталях. Якщо у вас виникали труднощі, коли ви намагалися уявити свою «райську роботу», ви, мабуть, чудово впораєтеся з описом «пекельної». Згадайте все, що ненавиділи колись, працюючи в різних місцях, або придумайте всі недоліки, які тільки можете уявити. Якби сам диявол не полінувався ретельно спланувати для вас роботу, яка б гарантовано змусила вас почуватися нещасними, що б це було?

Не забудьте визначити, яку б діяльність ви обрали, де та з ким. До речі, навіть якщо ви з легкістю описали свою «райську роботу», можете спробувати другу частину вправи просто задля розваги.

Виконання цього завдання завжди спричиняє якийсь страшенний напад веселощів. Я бачила, як люди жахливо гримасували, мружилися й кривилися, перелічуючи на папері всі негативні аспекти власної «пекельної роботи», – їх неможливо було зупинити! Вони завжди хотіли дописати ще одну капосну деталь. Мені подобається виконувати цю вправу разом з іншими людьми, коли ви спонукаєте одне одного і вам нагадують, про які ще жахливі деталі ви могли забути. Ось які результати я отримала в групі, з котрою нещодавно працювала.

Луїза, яка в ідеалі хотіла бути листоношею, сказала: «Я працюю компаньйонкою, а точніше нянькою, надзвичайно багатої, вередливої й сердитої кінозірки. У мене немає ні хвилини часу для себе, тому що вона викликає мене о будь-якій порі дня чи ночі. Я змушена жити в кімнаті для прислуги у квартирі хмарочоса в центрі великого міста. Я маю купувати всю їжу й одяг (а я ненавиджу купувати одяг). Персонал цього будинку геть зарозумілий і відмовляється зі мною розмовляти. Мені доводиться цілими днями сидіти й дивитися мильні опери або вікторини, і мені ніколи не дозволяють читати. Я повинна носити уніформу зеленувато-жовтого кольору з огидними скляними ґудзиками із позолотою».

Вона закінчила, однак тільки-но Елліот, дипломований магістр економіки управління, який зараз працює таксистом, відкрив рота, щоб розповідати про себе, Луїза продовжила: «О, і ще вона їсть лише заморожені готові обіди. Її мікрохвильова піч не працює, тому вони завжди холодні всередині. А мені доводиться їсти разом із нею. О, ще вона може звільнити мене в будь-який момент – без попередження».

Елліот нарешті вимовив: «Я працюю з дев’ятої до п’ятої щодня й маю два тижні відпустки, але за раз можна брати лише один тиждень, тому поїхати куди-небудь просто неможливо. Дорога на роботу й додому забирає чотири години на день. Я маю працювати з цифрами, опікуватися кошторисом. Мій начальник – син власника. Він молодший за мене, та ще й дурень і нікчема. А я змушений слухати його та посміхатися! Під наш офіс відведено цілий поверх із сотнею столів та людей, які друкують або говорять по телефону, але розмовляти одне з одним заборонено. Вікон немає. Я не можу цього витримати».

Хуан, банківський працівник, повідомив: «У мене вже пекельна робота. Мені б довелося робити те саме, що й зараз. Точнісінько те саме. Щодня, завжди й безперестанку. Це і є пекло. Я б робив презентації зі слайд-шоу, розповідаючи про інвестиційні можливості. І писав звіти. Багато звітів».

Мартіна, самотня мати двох дітей, сказала: «Ну, найгірше для мене – працювати в офісі, де панує повний безлад, і впоратися з цим неможливо, а моя робота полягає якраз у тому, щоб усе впорядкувати, – отже, я знову і знову зазнаю невдачі. Щодня. І щодня мене за це лають. І не дозволяють припинити ці спроби. І щоп’ятниці викликають до кабінету начальника й читають нотації».

Яка мета всіх цих дурниць, котрі ми щойно робили? Їхня мета дуже важлива.

Насамперед дуже корисно виводити негатив щоразу, коли ви зазнаєте певного тиску. Це дозволяє тій вашій частині, яка потай уперто відмовляється мріяти про «журавля в небі», влаштувати маленьку істерику. Тепер ви зможете розслабитись і використати свою енергію деінде. А в мене є певна особлива сфера, де б я хотіла, щоб ви її використали.

Друкуємо негативи

Якщо ви з тих людей, які не могли уявити свою «райську роботу», то друга частина вправи ефектно продемонструвала вашу здатність бути несамовито, «негативно» креативним. Я справді обожнюю можливості негативу. Це весело, корисно й часто є найкращим способом оминути вперту схильність до опору, яка блокує вашу уяву. Тепер у вас є перед очима готовий негативний образ, що чітко покаже вам, як створити проект ідеальної роботи! Ваше яскраве, мальовниче страхіття стане мапою, яка поведе вас прямісінько до найпотаємніших бажань і потреб – саме тих, про які ви нібито не пам’ятаєте. Дозвольте показати, як це зробити.

Візьміть кожну деталь вашої «пекельної роботи»: графік, обов’язки, місце, ставлення колег, навіть погоду. Особливо зверніть увагу на почуття, які у вас виникають, – і переверніть усе чітко на 180 градусів. Знайдіть абсолютні протилежності. Якщо ваша пекельна робота, так само як у Луїзи, передбачає, що ви працюєте на вередливу знаменитість, змініть її на мудрого, тактовного, скромного філософа. Якщо ви зазначили, що вам довго діставатися до роботи, скажіть, що працюєте вдома.

Зрозуміли ідею? Тоді беріть олівець.

Вправа 3. Зміна образів, або Від негативу – до ідеальної картинки

Візьміть свою «пекельну роботу» і створіть її абсолютно протилежний образ, записавши все на чистому аркуші паперу. Якщо ви ненавидите життя в міській квартирі у висотному будинку, розташованому в центрі міста, занотуйте: «Я мешкаю в чудовому котеджі в сільській місцевості». Або придумайте інший варіант, що матиме протилежне значення. Якщо для вас, так само як для Елліота, пекло полягає у відсутності часу для відпочинку, запишіть: «Я працюю лише шість місяців на рік». Якщо через роботу ви ізольовані на майданчику для трейлерів у пустелі, уявіть, що ви в середмісті Лондона чи Парижа – ходите на танці та смакуєте вишуканими наїдками в ресторанах. Якщо ви ненавидите набирати текст на комп’ютері та братися за канцелярську роботу, подумайте, що могло б стати гідним контрастом. Бути модельєром? Писати про Коста-Рику? Ставити п’єси? Допомагати людям? Просто постарайтеся зрозуміти, що є протилежністю до всього того, що ви сказали раніше, – і спостерігайте за тим, як з’являються обриси вашої «райської роботи»!

Зверніть увагу: ви досягли значно більшого, ніж просто дали трохи волі емоціям. Ви з’ясували найважливіше для себе, створивши негатив, а потім надрукувавши його, як фотографію, щоб побачити протилежне! Ось перед вами ця картинка, яка доводить, що ви знаєте більше про свої бажання, ніж думали. Байдуже, з якого образу – позитивного чи негативного – ви починали. Зараз ви маєте уявлення про роботу своєї мрії. Використаймо цю інформацію в наступній вправі, щоб вигадати для вас чудову роботу, яка б справді була вам до душі.

Вправа 4. Сценарій, що підлягає самокорекції

Ця вправа має два варіанти: один для тих, у кого є гарний приятель, завжди готовий допомогти, другий – для тих, хто воліє виконати її на самоті.

Варіант 1. Зберіться разом і напишіть кіносценарій

Початковий сценарій – це лише стислий опис фільму. Пропонуючи свій майбутній кіношедевр якій-небудь студії, ви кажете щось на кшталт цього: «Професор із вищого товариства зустрічає квіткарку біля оперного театру в Лондоні та разом зі своїм другом вирішує навчити її правильної вимови й видати за аристократку на королівському балу. Потім він у неї закохується». Саме такий вигляд має перша версія будь-якого сценарію.

Отже, я хочу, щоб друг запропонував вам сценарій вашої блискучої кар’єри. Як він це зробить? Він працюватиме з тими двома описами: «райської» та «пекельної» роботи. Наприклад, приятель каже: «Гаразд, ти ненавидиш безлад, ось тобі сценарій: ти працюєш в офісі, де все ідеально організовано і все під твоїм цілковитим контролем. Щодня тебе хвалять за чудове виконання твоїх обов’язків».

Уважно вислухайте сценарій свого товариша. Коли він закінчить, допоможіть йому дещо вдосконалити в цьому описі. Визначте, чи задоволені ви життям, яке він вам змалював, чи хотіли б відредагувати певні деталі:

– Мені подобається офіс, де все в ідеальному порядку, але не думаю, що мені необхідна похвала. Здається, я взагалі не хочу мати жодного начальника.

– Гаразд, – скаже ваш друг, – дозволь мені почати знову: ти працюєш в офісі з ідеально налагодженою роботою, і це твій власний офіс, бо ти маєш свій бізнес.

– О-о-о, мені це подобається.

Від однієї дрібнички до іншої, знову і знову. Я хочу, щоб ваш приятель відредагував історію, щоразу вилучаючи елементи, які вам не припали до душі, і додаючи все, чого не вистачало. А потім знову запропонував вам сценарій:

– Гаразд, тепер усе нормально?

– Майже. Який у мене бізнес?

– Ти торгуєш теплою білизною.

– Ні, я не хочу нічим торгувати.

– Узагалі нічим?

– Ні. Я хочу робити щось корисне в цьому світі. Хочу навчати людей, як покращити їхнє життя.

От тобі й маєш!

Погляньте, хтось щойно зрозумів, чого хоче.

Мало-помалу, знову й знову коригуючи цей сценарій, ви почнете усвідомлювати, щó для вас справді важливо, тобто щó для вас має сенс. Сценарій, який підлягає самокорекції, – це хитрий трюк, котрий ми застосували, щоб відкрити таємниці вашої душі. Ми використали всі вправи в цьому розділі, аби обійти перешкоди вашої лінії захисту, і зрештою отримали точні відомості!

Варіант 2. Дві ручки

Якщо поблизу немає приятеля, цю вправу можна так само ефективно виконати за допомогою блокнота або зошита і двох різнокольорових ручок: однієї – щоб писати сценарій, другої – щоб його редагувати. Просто чергуйте ролі: однією ручкою пишіть пропозиції свого «приятеля», а другою – власні.

Щойно ви створите свій ідеальний сценарій, матимете мету, що здаватиметься – принаймні в цей момент – вартою того, щоб до неї йти. Пам’ятаєте, на початку розділу я говорила, що коли ви почнете рухатися до мети, то активуєте – і викриєте – всі сили опору, які вас зупиняють? Що ж, тепер у вас є мета. Подивімося, чи я мала рацію.

Вправа 5. Тимчасове постійне зобов’язання

У вас є до дрібниць відредагований сценарій? Жодних заперечень не залишилося? Добре.

Зараз я хочу використати брудний прийом. Я наполягатиму, щоб ви пообіцяли втілити в життя цей сценарій! Так, ви правильно зрозуміли. Жодної іншої можливості озирнутися назад: час прийняття рішень скінчився. Вашу кар’єру визначено.

Перед тим, як ви почнете панікувати й вирішите, що я втратила розум, дозвольте мені закінчити інструкції: я хочу, щоб ви присвятили цьому лише годину.

Ненадовго я позбавлю вас свободи, тому що свобода може бути вбивчою. Самі тільки слова «Ти можеш робити все, що захочеш» здатні створити особисте пекло. Усе, що захочеш? Це надто широкий вибір! Інколи обмеження дають неймовірне полегшення, і просто зараз ви його отримаєте. Послухайте, ви чудово знаєте, що ненавидите цю свою невизначеність щодо мети. Понад усе ви хочете прийняти рішення та жити далі.

Досі в цьому вільному падінні нескінченних можливостей вас тримав лише страх, що ви зробите неправильний вибір та опинитеся в пастці. Гаразд, а тепер повірте, що ви вже зробили вибір і що вороття немає.

Ви маєте повністю присвятити себе виконанню ідеального для вас сценарію. Усі інші альтернативи тепер закриті, тож закочуйте рукави й починайте втілювати план у життя.

Протягом години.

Зараз ви, мабуть, замислилися. Ви не готові брати на себе жодні зобов’язання. Навіть на годину. По-перше, ви не знали, що вам доведеться це робити. Якби знали, то були б значно обережнішими, працюючи над проектом, чи не так?

Ви напевно були б обережнішими. І в результаті нічого б не вигадали.

«Ні, ні, ні, – запротестувала Джорджія, шкільна вчителька, яка, уявляючи свою «райську роботу», мріяла бути відомою поеткою й жити в Уельсі. – Насправді це не те, чого я прагну. Я не знаю, що б я хотіла робити в житті, пам’ятаєте? А якщо це неправильно? Я маю на увазі, що я впевнена: це неправильно! Ви ж не хочете, щоб я взяла на себе зобов’язання щодо чогось неправильного, правда?»

Саме цього я й хочу.

Однак лише на годину. (Хоча вона може стати найтривалішою – і найбільш інформативною – годиною для вас за досить тривалий період.)

Під зобов’язанням я маю на увазі, щоб ви припинили дискусію. Забудьте про всі свої «а якщо». Ваше майбутнє – справа вирішена. Я хочу, щоб ви сказали собі: «Гаразд, немає сенсу думати про це, тому що вороття немає. Я стану коміком або членом кібуцу, чи куплю острів і працюватиму дистанційно. Тепер слід подумати, що мені насамперед треба зробити, щоб досягти мети?»

Далі я хочу, щоб ви справді пошукали номер у довіднику, зв’язалися з комедійним клубом, подивилися в газеті оголошення про продаж островів і зателефонували сусідові, який жив у кібуці! Я хочу, щоб протягом наступної години ви присвятили всі свої сили й енергію роботі над метою. Відрахуйте годину від цього моменту й заведіть будильник (можете дати собі більше часу, якщо витримаєте). Закінчите, коли почуєте сигнал.

Я хочу, щоб протягом години ви відчули, як це – повністю присвятити себе якійсь справі. І сценарій, який ви створили, підійде для цього не гірше за будь-який інший.

Як вам цей досвід?

«Не сподівався, що це складно, гадав: так, дурниця, – зізнався один чоловік. – Але виявилося, що все це дуже непросто! Я намагався ставитися до свого сценарію як до будь-якого іншого проекту, наприклад планування вечірки. Різниця полягала в тому, що вечіркою було моє життя!»

«У мене в грудях похололо! – сказала Луїза, потенційна листоноша. – Але я це зробила. Я зателефонувала подрузі, яка живе в Коламбусі, у штаті Огайо, і попросила її розповісти, як у них доправляють пошту. Звичайно, листоноші й зараз ходять вулицями від будинку до будинку. Я запитала, чи досі житлові райони такі ж гарні, вона відповіла, що так. Тоді я зателефонувала на пошту й попросила їх надіслати мені бланк заяви для прийняття на роботу! Не можу повірити, що ви змушуєте мене це робити!»

Філіпп сказав: «Я вже почуваюся виснаженим, а ще навіть не починав! Якщо це тільки фантазія, чому в біса так страшно?»

Страшно, бо ви робите вигляд, що все це реально, ось чому. А це означає, що ви розворушили весь той опір, який так довго заважав вам діяти.

Якщо ви пропустили цю вправу із зобов’язанням, вирішивши, що краще подивитися старий комедійний серіал, погуляти із собакою або навіть розібратися зі своїми податками, можете виправдовуватися тим, що вам було нудно, але це не так.

Ви просто вшилися геть до того, як пролунав голос внутрішнього опору.

Ви зробили це, бо злякалися.

До речі, якщо ви реагуєте на завдання годинного зобов’язання без страху чи сумнівів, а навпаки – з нестримним ентузіазмом та радістю, значить, ви готові вирушати в дорогу й утілювати в життя створений вами чудовий сценарій. Відкладіть цю книгу просто зараз – і вперед! Щасти вам!

Однак якщо необхідність ставитися до свого сценарію як до реальної життєвої мети спантеличила вас, прекрасно! Ваш спротив ось-ось нагадає про себе. Приготуйте побільше паперу – або диктофон, якщо хочете, – і записуйте голос внутрішнього опору, чиї слова зараз уже крутяться на кінчику язика.

Вправа 6. Слухаємо свій голос

У той чи інший спосіб ви чули його роками. Ви могли називати його голосом негативних емоцій та налаштувань, але це опір, і для нього є причина. Ваш опір каже речі на кшталт: «Мене вб’ють, якщо я спробую стати багатим і впливовим», «Ніщо не радуватиме, коли ти це отримаєш» тощо. Не дозволяйте цим твердженням збити вас із пантелику. Просто уважно дослухайтеся й подумайте над тим, що каже ваш голос, тому що саме на це ми чекали.