Читать книгу Мрій правильно. Як зрозуміти, чого ти насправді бажаєш і як цього досягти - Барбара Шер - Страница 9

У чому полягає різниця між «справою життя» і «роботою»? Працюєте ви в обох випадках. Гроші також можете заробити в будь-якому разі. Але різниця справді є, і ви про неї знаєте. Робота лише дозволяє сплачувати рахунки. Окрім цього, вона може не мати для вас жодного іншого значення.

Однак справа життя варта того, щоб взятися за неї. Усе в ній має сенс, і байдуже, чи заробляєте ви при цьому гроші.

«Сенс» – це дуже містке слово, і його значення набагато важче розкрити, ніж значення лексем «робота» чи навіть «справа життя». Поговорімо про це детальніше.

Що, на вашу думку, надає сенсу людській праці? Ви хочете, щоб ваша справа життя була такою ж значущою, як діяльність матері Терези у сфері допомоги хворим на проказу? Чи така ж важлива, як теорія відносності Ейнштейна? Ви хочете рятувати світ від руйнації чи стати автором просвітницького твору мистецтва? Чи вам треба заробляти мільйони доларів? Я не кепкую з вас, а запитую це абсолютно серйозно. У глибині душі більшість із нас відчуває, що праця, яка справді має сенс, має бути надзвичайно масштабною або принести світове визнання, наче олімпійська медаль. Слід з’ясувати, що спадає вам на думку, коли ви чуєте фразу «праця, що має сенс».

Вправа 1. «Праця, що має сенс»

Візьміть аркуш паперу та якомога детальніше опишіть, що саме, на вашу думку, традиційно вважають «працею, що має сенс». Якщо хочете, назвіть кількох людей, чиє життя здається вам особливо значущим, і поясніть, чому ви так думаєте. Це потрібно для вашого справжнього пізнання.

Що робить працю справді гідною? Не турбуйтеся про те, чи збігатиметься ваша думка із середньостатистичними результатами соцопитувань. Тут неможливо припуститися помилки, адже нам лише треба з’ясувати, що ви думаєте. Тому якомога швидше занотовуйте все – будь-які асоціації, котрі викликає у вас вислів «праця, що має сенс».

Тепер прочитайте все, що ви записали. Ваші думки схожі на перелічені нижче?

«Праця, що має сенс, повинна бути корисною. Вона мусить якимось чином допомагати людству». Або:

«Щоб мати сенс, ваші дії повинні справляти враження. Ви маєте бути успішним. Байдуже, у якій сфері».

«Гадаю, люди, справа життя яких має сенс, геть одержимі. Вони не можуть ні їсти, ні спати через свої відкриття, як Колумб чи Ньютон, або через своє унікальне бачення світу, як Бетховен». Або:

«Мені здається, світ вважає гідним досягти найкращого: мати родину, будинок і гарну роботу. Бути опорою суспільства».

Якщо ви належите до тих людей, котрі вважають, що немає жодних проблем із пошуком справи життя, яка має сенс, і що ви будете в захваті від будь-якої праці, що приносить вам задоволення, не будьте такими певними. Щоразу, коли ви нервуєтеся, що можете потрапити в пастку, знайшовши роботу, яка вам байдужа, перед вами постає проблема сенсу. Я гарантую: у глибині свідомості вас непокоїть, що якимось чином ви мусите зробити певний внесок, здобути визнання, робити щось важливе – або ви просто клеїте дурня.

Але що трапиться з цією теорією, коли ви почуєте, наприклад, таку розповідь: «Коли я зайшла до підсобки тієї книгарні, ущерть напханої американською періодикою 1890-х років, мені здалося, ніби хтось почав знімати з моєї спини важезну шубу: у мене було відчуття, наче я опинилася вдома, хоча ніколи до цього в таких місцях не була! Я знала, що більшості людей, мабуть, байдуже до такої крамниці, але відчувала, що моє призначення – працювати саме там. Усе, ким я була і що робила до цього, набуло тепер сенсу»?

Запилені журнали, можливо, нічого не означають для вас чи для світу загалом. Це не така важлива річ чи досягнення, як, наприклад, ліки від раку, але можу закластися: ви б хотіли так почуватися щодо якоїсь справи в житті. І ви почуваєтеся. Вам просто треба забути все, що вам говорили, формуючи уявлення про «працю, що має сенс», і навчитися помічати те, що має сенс для вас.

Справжній сенс – ваш особистий – такий чистий та унікальний, якими ви були в дитинстві. Нам не відомо, звідки він береться. Як ваша індивідуальність, він просто ніби з’являється сам по собі. Його не треба створювати, його треба лише відкрити. Особистий сенс пов’язує ваші найглибші таланти з рештою світу. Ким би ви не були – садівником чи будівельником, кінорежисером чи лікарем, – коли ви займаєтеся справою, що справді є вашим призначенням, то відчуваєте зв’язок як із вашою душею, так і з навколишнім світом. Садівник відчуває, що створює красу та виявляє глибоку пошану природі. Будівельник чи режисер відчуває, що використовує свої найкращі здібності для створення шедевру, від якого перехопить подих. Лікар відчуває, що застосовує свої найкращі вміння та розум, аби зцілювати людей.

Отже, щоб знайти справу, що вам підходить, найперше слід побачити зв’язок між працею, яку ви любите, і працею, яку варто виконувати, тобто тією, яка має сенс.

Тому що це одне й те саме.

Ви ніколи не будете щасливі, просто розважаючись. Я не раджу вам обирати тривалу відпустку як мету вашого життя. Навіть на пенсії, навіть коли ви прагнете зійти зі швидкісної дистанції й «насолоджуватися ароматом троянд», варто проминути те, що приносить вам лише втіху, і робити те, що справді має для вас сенс. Коли щось для вас справді важливе, треба втілювати це в життя.

Не маючи такого заняття, ви будете відчувати порожнечу, навіть якщо оселитеся в раю й житимете, як багаті та знамениті. Якщо ви не захоплені чимось, що насправді вам не байдуже, будь-яке місце здаватиметься в’язницею.

І це ще не все.

Якщо ви вважаєте, що ставити свої інтереси на перше місце – егоїстично, замисліться над цим знову, тому що, присвятивши себе улюбленій справі, ви вже робите подарунок світові! Пікассо не намагався нікому допомогти. Так само не прагнув цього Ейнштейн, працюючи над теорією відносності. Вони просто хотіли робити свою справу. Їхня праця здавалася їм дуже важливою, і вони не могли про неї забути. Їхні зусилля були особистими, зосередженими на собі й навіть егоїстичними – принаймні вони не думали при цьому про добробут когось іншого. Навіть рятівники цього світу мають певні особисті «інтереси», які вони задовольняють, допомагаючи хворим або зцілюючи планету. Вони дослухаються до особистих нагальних потреб, а не просто намагаються бути гарними людьми. Настав час зруйнувати міф, згідно з яким треба обирати між власною втіхою та працею, що має сенс.

Щоб отримати перше, слід робити друге.

Для того щоб мати видатні професійні досягнення, треба бути закоханим. І так само як у випадку з коханням, пояснити «хімію» любові до певної діяльності майже неможливо. Щоб ваше життя було захопливим і дарувало задоволення, ви не мусите робити те, що є «правильним». Вам слід робити те, що правильно, тобто підходить саме вам. Зрештою, це найвеликодушніша річ, яку ви можете зробити. Хіба не гріє душу думка про те, що задля добробуту світу ви маєте взятися за справу, до якої у вас найкращі здібності та яку найбільше любите? Таке зобов’язання дає вам право це робити.

Ви знаєте, як почувається людина, що робить улюблену справу? Я провела невеличке опитування й дістала такі відповіді:

«Улюблена справа наповнює тебе вщерть і використовує всі твої можливості».

«Я люблю свою роботу – це завжди виклик і щось нове».

«Я знаю, що мені подобається те, що я роблю, коли забуваю про годинник».

«Це чесна праця. Важка й чесна. Як робота пожежника чи фермера».

«Коли мені подобається те, що я роблю, я сам собі хазяїн. Я ніби у власному бізнесі. Щоб викластися на всі сто, мені треба почуватися саме так, навіть якщо фактично хтось інший оплачує мою працю».

Звучить гарно, якщо ви, звісно, зможете отримати таку роботу, правда?

А ви зможете. Шлях, яким ми йтимемо далі, може видатися обхідним, але він приведе вас до улюбленої справи. Отже, звільніть свою уяву від будь-яких обмежень і приготуйтеся до сміливого польоту фантазії. Зараз ми трохи розважимося.