Читать книгу Посібник The Financial Times зі стратегії для соціальних медіа - Мартин Томас - Страница 6
Передмова
ОглавлениеСоціальні медіа стали невіддільною частиною нашого професійного та особистого життя. Вони трансформують обслуговування клієнтів, дослідження ринку, підбір персоналу, продаж, маркетинг та внутрішню комунікацію, а також стимулюють розвиток альтернативних бізнес-моделей та нових організаційних структур. Вони породжують нові виклики та ризики. Нині саме той час, щоб зрозуміти їхню силу, потенціал та підводні камені.
Ця книжка продемонструє, як, застосовуючи більш стратегічний підхід до використання соціальних медіа, ви зможете забезпечувати кращі результати, реалізовувати ефективніші кампанії, створювати цінніші мережі, збирати кращу інформацію про бізнес-середовище, підвищувати лояльність клієнтів та трансформувати свою корпоративну культуру і водночас управляти ризиками, що виникають перед вами та вашою організацією.
Майже кожна компанія, благодійна організація, громадські група та сектор певною мірою присутні в соціальних медіа. Більшість із нас має смартфони, завантажені програмами, та радісно послуговується хештегами та селфі. Обрані нами політики сидять у Twitter, а деякі навіть використовують його для встановлення політичного та медійного порядку денного. Відносна популярність знаменитостей визначається кількістю підписників в Instagram. Підлітки-влогери стають зірками. Сьогодні люди, що незадоволені продуктом чи послугою, пишуть твіти або публікують скарги, а не використовують звичайні канали обслуговування клієнтів. Застосунки для спілкування, як-от WhatsApp, замінюють електронну пошту. На Facebook припадає дедалі більша частка рекламних бюджетів, і він став ключовим елементом так званої кібер-війни фейкових новин, котра, як видається, визначає результат виборів та референдумів. Те, що колись переважно вважалося другорядним, нині на засіданнях ради правління сприймається цілком серйозно.
Ми також стали набагато більше усвідомлювати шкоду для репутації особи чи організації, якщо щось піде не так. Погане вирішення скарг клієнтів, неналежне використання соціальних медіа та розповсюдження працівниками (часто ненавмисно) конфіденційної інформації – найпоширеніші проблеми. Це ставить кожну організацію перед новим набором ризиків, до яких їхні наявні процеси, політика, процедури управління кризовими ситуаціями та навчання співробітників погано підготовлені. Кожен працівник зі смартфоном уособлює собою потенційну загрозу. Не всіх ризиків можна уникнути, але, як я продемонструю далі, за правильних планування, систем і процесів цими наслідками можна управляти та зменшити їх.
Щодо особистого рівня, то дедалі частіше наші потенційні роботодавці та колеги оцінюють нас за нашим відбитком у соціальних медіа – інформаційним слідом, що складається з наших дописів, твітів, оновлень статусу, коментарів та вподобань. Незалежно від того, на якому кар’єрному рівні ми перебуваємо, нам потрібно управляти нашими особистими брендами, якщо ми хочемо побудувати ефективні мережі, налагодити корисні зв’язки та показати себе в найкращому світлі для наступної роботи чи бізнес-можливості. Нещодавні інциденти підкреслили, що всі ми повинні набагато більше знати про те, як провідні соціальні мережі користуються нашими особистими даними[1].
Соціальні медіа також стають потужним управлінським інструментом у руках цілого покоління лідерів, які завдяки своїм дописам і твітам діляться власними думками й демонструють працівникам та іншим зацікавленим особам свій відкритий та налаштований на співпрацю стиль керування. Уміння використовувати соціальні медіа для залучення зацікавлених сторін та просування корпоративної програми незабаром стане частиною посадової інструкції для далекоглядних керівників.
1
Було підраховано, що Facebook має щонайменше 98 одиниць інформації щодо більшості своїх користувачів, спираючись на аналіз їхньої поведінки в Інтернеті (зокрема те, чим вони діляться, що вподобали і з ким пов’язані). Користувачі та законотворці стають усе більш обізнаними (і стурбованими) стосовно того, як провідні технологічні компанії збирають наші особисті дані. Занепокоєння громадськості щодо конфіденційності даних було посилено скандалом із компанією Cambridge Analytica, який спалахнув на початку 2018 року, – цю компанію (що спеціалізується на визначенні цільових мікрогруп для політичних кампаній) було звинувачено в отриманні без дозволу особистих даних майже 87 млн користувачів Facebook, які вона нібито використала у своїй роботі над кампанією Трампа у 2016 році. Цей інцидент наголосив на масштабах того, скільки особистих даних збирає Facebook від своїх користувачів і як він не забезпечує належного захисту цих даних. Одним із найбільш позитивних результатів було те, що це мотивувало багатьох користувачів Facebook проявити більший інтерес до налаштувань конфіденційності.