Читать книгу Шалені задуми - Сафі Бакал - Страница 16
Частина перша
Творці удачі
1. Як шалені задуми здобули перемогу у війні
Життя на межі
Вісім Нобелівських премій
ОглавлениеВенівар Буш урятував велику організацію, що перебувала під владою потужної системи франшиз, від кризи, яка виникла через нездатність запроваджувати інновації. Цією організацією були Збройні сили США. У 1907 році іще одна велика організація перебувала в глибокій кризі через ті самі причини.
За тридцять років після того, як Александер Ґрем Белл разом із тестем заснував компанію Bell Telephone, питання про її подальше існування вже не викликало ілюзій. Скорочення фінансових надходжень, зростання конкуренції з боку тисяч нових телефонних компаній, створених після того, як патент Белла втратив чинність, а також потужне громадське невдоволення дедалі гіршою якістю телефонних систем, що їх виробляла компанія, загрожувало катастрофою. У цей час керівництво компанії просто торгувало ліцензіями на використання патента Белла, отримувало свої чеки і геть нічого не робило.
У 1907-му компанію, яка на той час була перейменована на AT&T, придбала банківська група під керівництвом фінансиста Дж. П. Морґана. Позбувшися старого керівництва, Морґан призначив новим гендиректором компанії Теодора Вейла, якому на той час було 62 роки.
Невдовзі після свого призначення на нову посаду Вейл пообіцяв, що скоро американці матимуть можливість телефонувати будь-кому і в будь-яку частину країни – від Нью-Йорка до Сан-Франциско. Мало хто в компанії йому повірив. На той час телефонні дзвінки заледве можна було здійснити на значно меншій відстані. Проходячи певну відстань електричним дротом, сигнал починав слабшати, і ніхто не міг пояснити чому. Від часу відкриття електрона тоді минуло лише двадцять років. Для досягнення мети, яку поставив Вейл, необхідні були технології,– а таких ще не існувало,– які б ґрунтувалися на наукових знаннях, що ще й досі не були нікому відомі.
Вейл переконав нову раду директорів у тому, що задля розв’язання проблеми компанії слід було створити ізольовану групу, яка працювала б над «фундаментальними» дослідженнями. Так само як і Буш, він усвідомлював потребу у відділенні та збереженні радикальних ідей; потребу у відділі, що опікувався б шаленими задумами, відділі, у якому працюватимуть шаленці, готові до досліджень найбільш чудернацьких ідей. На чолі такого відділу Вейл поставив фізика з Массачусетського технологічного інституту Френка Джуета. Упродовж кількох наступних років група Джуета провела ґрунтовні наукові дослідження і врешті знайшла розв’язання проблеми щодо згасання сигналу. Вони винайшли електровакуумну лампу – перший у світі підсилювач, що став попередником усієї сучасної електроніки.