Читать книгу Шалені задуми - Сафі Бакал - Страница 6

Механізм раптових змін у поведінці команд і компаній, коли ті самі люди раптово починають поводитися геть по-іншому, лишається загадкою як у сфері бізнесу, так і в соціальних науках. Для прикладу, підприємці часто кажуть, що великі компанії зазнають невдач тому, що люди з великих корпорацій поводяться у консервативний спосіб та не ризикують. Найзахопливіші ідеї завжди надходять із малих компаній, адже – як ми кажемо собі – саме ми найбільш ризиковані й пристрасні гравці на цьому полі. Однак перенесіть людину «великого корпоративного» типу у стартап – і вся консервативність одразу ж кудись зникає, а сама людина вже грюкає кулаком по столу, захищаючи якусь шалену ідею. Та сама людина може діяти як консерватор – убивця проєктів в одних умовах і як завзятий підприємець – в інших.

Для ділової сфери ця зміна поведінки може лишатися таємницею, однак схожий механізм є складовою дивної примхи матерії, яку в науковій сфері називають фазовим переходом.

Уявіть, що перед вами велика ванна, наповнена водою. Ударте по поверхні води молотком – і він із плюскотом зануриться в рідину. А тепер знижуйте температуру в приміщенні, аж доки вода не замерзне. Ударте знову – і побачите, як поверхня води вкривається брижами.

Та сама молекула поводиться як рідина за одних умов і як тверде тіло – за інших.

Чому? Звідки молекули знають про те, що їм раптом потрібно змінювати свою поведінку?

Погляньмо на ситуацію з іншого боку, тим самим підходячи ближче до таємниці нашого так званого великого корпоративного типу, не схильного до ризику. Якщо ми кинемо молекулу води на брилу льоду, що з нею станеться? Правильно. Вона замерзне. Якщо ту саму молекулу ми вкинемо у резервуар із водою, що станеться? Звісно. Разом із іншими молекулами вона перебуватиме в рідкому стані. Чим це можна пояснити?

Лауреатові Нобелівської премії з фізики Філу Андерсону вдалося відтворити ідею, на якій ґрунтувалися відповіді на ці питання, фразою «більше означає інакше»: «Ціле стає не лише чимось більшим, але й чимось значно інакшим, аніж проста сума його складових». Цим формулюванням він описував не лише текучість рідин та жорсткість твердих тіл, але й більш незвичну поведінку електронів у металах (за це й отримав Нобелівську премію). Неможливо пояснити будь-яку з цих моделей колективної поведінки, проаналізувавши лише одну молекулу води чи один електрон у металі. Такі типи поведінки зводяться до нового поняття: до фаз матерії.

Згодом ви переконаєтеся, що те саме стосується команд та компаній. Неможливо пояснити поведінку групи, аналізуючи поведінку однієї людини. Гарна здатність до розвитку шалених задумів – це одна фаза людської організації. Так само як перебування в рідкому стані – це одна фаза матерії. Гарна здатність до створення франшиз (на зразок продовжень до фільмів) – це інша фаза організації. Так само як перебування у твердому стані – це інакша фаза матерії.

Зрозумівши ці фази організації, ми почнемо розуміти не лише те, чому команди раптово перемикаються, але й те, як контролювати цей перехід,– подібно до того, як ми можемо контролювати замерзання води за допомогою температури.

Основна ідея дуже проста. Усе, що вам потрібно знати, уже є в нашій ванні.