Читать книгу Слово Боже – живе і діяльне. Проповіді та промови 2011–2013. Т. 1 - Блаженніший Святослав Шевчук - Страница 19

Преосвященний владико!

Всесвітліші та всечесні отці!

Преподобні брати і сестри!

Дорогі в Христі брати і сестри!

Сьогоднішнє свято – одне з дванадцяти найбільших свят у році, яке ми називаємо святом урочистого, тріумфального Входу Ісуса Христа в місто Єрусалим, те місто, де Він, розп’ятий на хресті, помре, але третього дня воскресне у славі. Чому ця подія входу в Єрусалим є така важлива, що ми святкуємо її в такий урочистий спосіб? Що вона означає для нас, християн нового часу, які разом сьогодні переживаємо це свято в цьому храмі?

У Святому Письмі маємо різні символи, якими Божественне Одкровення говорить нам про нашого Бога. Одним із них є Божа десниця. Пророк Давид співає так: «Десниця Твоя, Господи, прославилася у силі, і права рука Твоя сокрушила ворогів. Під множеством слави Твоєї стер єси супротивників». Коли Господь Бог такою силою визволяв своїх людей, давав їм свободу, захищав їх від зла, відновлював справедливість, тоді народ Ізраїлю пізнавав свого Бога і відчував, що Він є разом із ним.

Пророк Захарія говорить про те, що настане момент, коли ця Божа правиця, ця сила Господня об’явиться найвищою мірою. У дев’ятому стишку дев’ятої глави книги цього пророка читаємо такі слова: «Радій, дочко сіонська, викликуй, дочко єрусалимська, ось Цар твій іде!» Відтак пророк перелічує чотири ознаки такого Царя. Він каже, що цей Цар буде справедливий, переможний, але покірний і прийде, сидячи верхи на осляті. І ось, коли Ісус Христос, сівши на осля, входить в Єрусалим, усі люди, а насамперед єврейська молодь, згадали ті слова пророка Захарії і побачили саме в особі Ісуса Христа той вияв Божественної сили, який мав принести справедливість і перемогу Божому народові. Тому вони викликують Йому: «Осанна!» – що означає «Спаси нас, Сину Давидів!» Бо як цар Давид, завоювавши колись Єрусалим, зробив його столицею свого царства, так вони сьогодні побачили, що саме на Ісусі Христі, який входить в Єрусалим, здійснюються старозавітні пророцтва. Приходить справедливий Цар, адже вони чули, що протягом трьох років Ісус Христос навчав, як чинити справедливість. Буквально вчора вони бачили Його перемогу над найбільшим і найтяжчим ворогом – над смертю, бо Він воскресив мертвого чоловіка, який уже чотири дні перебував у гробі, свого друга Лазаря.

Проте вони сподівалися, що Його царство і цей тріумф буде перемогою над політичними ворогами Ізраїлю, що ось цей Месія дозволить їм, врешті, запанувати над всім світом. Як швидко вони розчарувалися! Буквально за кілька днів ті самі люди, які сьогодні вітають Христа і стелять під Його ноги свій одяг, кричатимуть: «У нас немає царя, крім римського кесаря!»; казатимуть Пилатові: «Розіпни Його!»

Проте ми, християни, разом із Христом, який входить у Єрусалим, вступаємо в час Страсного тижня, у таїнство Його страстей, розп’яття, смерті й Воскресіння. Ісус Христос об’являє нам Божу силу в якийсь надзвичайний спосіб, це було щось, що перевершувало сподівання, очікування і уявлення тогочасного Єрусалима.

Цей Цар є справедливий не тому, що Він засуджує грішника, але тому, що робить його праведником. Він приходить в Єрусалим, щоб своєю кров’ю зробити нас, грішних і неправедних, справедливими і святими. Він переможний Цар тому, що цими днями сам увійде в смерть для того, щоб воскреснути, раз і назавжди перемогти нашу смерть, відкривши нам дорогу в життя, і остаточно перебороти всяке зло у цьому світі. Він покірний Цар тому, що на хресті зазнає найглибшої зневаги і смирення. Син Божий, упокорюючись перед людиною, будучи слухняним волі Отця аж до смерті хресної, як каже нам апостол Павло, навчить нас, як нам знайти дорогу до Царства Небесного і до перемоги над найбільшим злом, яким є смерть, до перемоги в цьому світі над злом усякого виду. І ось цей Цар сьогодні сідає смиренно на осля, щоб увійти в Єрусалим.

Дорогі в Христі брати і сестри, багато з вас тримають у руках зелені галузки. Це – символ перемоги. Для того щоб вітати Царя у тріумфі, старовинний Ізраїль робив той самий жест, що й ви сьогодні: беручи молоді галузки, єднався із цим Царем у Його славі. Проте й сьогодні той самий Христос, Боже Слово, у силі приходить до кожного з нас. Тому ми так урочисто святкуємо це свято. Він приходить у наше життя і закликає нас, щоб ті галузки означали все те добре, що ми сьогодні можемо принести Йому як підсумок Великого посту. Сьогодні Він запрошує нас впустити ту Божу силу у власне життя і завдяки їй стати чесними людьми, істинними християнами, бути учасниками Його перемоги над злом, яке так часто нам докучає і якого так багато є довкола нас у родинному, сімейному, суспільному і навіть церковному житті. Він сьогодні приходить, щоб зцілити нас від власної гордині, показуючи, що якщо сам Бог упокорюється переді мною, то і я маю поступати так щодо мого ближнього. Цього дня Христос приходить до нас і хоче, щоб ми Його прийняли і згідно з тією силою жили, а відтак разом з Ним подорожували Страсним тижнем, бачачи Його упокореним, розп’ятим, а згодом воскреслим, який дає остаточну перемогу кожному, хто в Нього вірує. Тому сьогодні святий євангелист Іван запрошує усіх нас узяти участь у тих подіях з життя Ісуса Христа, запрошує нас заспівати Йому: «Осанна на висотах! Благословенний, хто йде в ім’я Господнє!»