Читать книгу Сталіна не було - Борис Херсонский - Страница 15

Тут жило сто племен, тут кожен своє робив:

хто гадав, хто гроші міняв, хто круг гончарний крутив,

хто вулиці замітав,

хто над годинниками длубався,

хто в хаті наводив лад,

хто по дворах блукав,

під катеринку співав.

А катеринка, що книжка з картинками, строката, проста,

що ж ти співаєш, про яку розлуку, – справа пуста,

який щасливий квиточок витягне з коробка

скорчена пташина рука?

Поворожи, папуго, все вирішено давно,

просіяно крізь решето, розсипано, як пшоно,

а зі ста племен завжди залишається тільки одне,

а чому – не питайте мене.

дев’яносто дев’ять зайвих, колишніх,

де ви тепер? Куди

пішли? і Той, кому слава в вишніх,

за вами брами зачинив назавжди.