Читать книгу Сталіна не було - Борис Херсонский - Страница 23

хто безтілесний прозорий

крізь душу мою проходить

мертвий Він чи тільки хворий

ніхто Йому не перешкодить

не затримає біля хати

не ляже поперек шляху

не можна його стримати

як рукою вловити птаху

хто проходить крізь мою душу

хто великий від краю до краю

я відразу впізнати мушу

чому ж досі Його не впізнаю?