Читать книгу Сталіна не було - Борис Херсонский - Страница 32

кожен ставиться до свого гріха

як до домашнього улюбленця,

але

хтось пишається ним,

водить його помитого й розчесаного

білого й пухнастого

хтось розуміючи його небезпеку

водить гріх на короткій смичі

в наморднику і строгому нашийнику

хтось тримає його у дворі на ланцюзі

і нікому не показує

але всі можуть чути гавкіт та гарчання

хтось б’є його і тримає впроголодь

але від цього гріх стає злішим і навіть лютішим

вибачте за байку