Читать книгу Сталіна не було - Борис Херсонский - Страница 35

Я не писав заяви «Прошу прийняти до лав»,

«Прошу дати путівку на відпочинок в Сочі,

Але пам’ятав, що Христос смертю смерть подолав

і це було вибухом світла посеред гефсиманської ночі.

Я пам’ятав, що Господь колись Содом попалив,

що жінка Лота за погляд перетворилася на каміння.

Я уявляв собі, як посеред олив

Благодать та Закон шукають порозуміння.

Я уявляв собі Храм, уявляв собі річку Кедрон.

Й велике місто святе на горі понад Кедроном.

Так, ще були брати, їх звали Мойсей та Арон.

Арон не заїкався, а тому розмовляв з фараоном.

Я ненавидів доповіді протягом п’яти годин.

Уникав демонстрацій та не ходив на збори.

Я був один, але знав те, що Бог Єдин,

і засипаючи чув високі янгольскі хори.

Я був дивний юнак. Як казав про мене парторг —

релігійна інтоксикація є найгірший рід божевілля.

Але парторг давно вже потрапив у морг,

а я старий та живий, хоч це потребує зусилля.