Читать книгу Сталіна не було - Борис Херсонский - Страница 36

якщо вже вмирати то на високій горі

в якому-небудь віддаленому грецькому монастирі

де пірамідою складені праведників черепа й

куди не знайти дороги хіба що козячий плай

висить над прірвою келія дивитися у вікно

трохи легше вночі, в імлу відкрите воно

тільки Бог і зорі шепочуться тихо зі мною

небесна безодня ближче безодні земної

чагарник корінням по каменю лізе й лізе кудись

такому ніхто не скаже небезпечно скоріш зупинись

зупинись зірвешся в похмуру прірву гріха

рослинки не вівці немає на них пастуха

нема на чагарник управи ні на терни ні на траву

Син Людський не має де прихилити главу