Читать книгу Сталіна не було - Борис Херсонский - Страница 17

Монолог
♦ ♦ ♦

Оглавление

для Люсі

Дружина цікавиться: – Хочеш, рідний, я куплю тобі самоскид?

«Хочу!» – думає чоловік, але каже: – Дурня.

                В тебе кращих ідей нема?

Дружина образливо: – Ну за що ти мене обізвав, сором і стид.

Чоловік думає: «Сам не знаю», – але каже:

                 – Ти все знаєш сама.


Він хотів би і той самоскид, і те збільшувальне скло,

і всі ті блискучі кульки, які у вітринах висять.

Усе, чого він був бажав, як йому шість років було,

він бажає іще сильніше у свої шістдесят.


Він хотів би пломбір у стаканчику й помаранчевий лимонад,

і до чого тут діабет або гіпертонічний криз?

Онде залізна мавпочка лізе вгору; та це канат,

що його ти водночас смикаєш і вгору, і вниз.


Сталіна не було

Подняться наверх