Читать книгу Курячий бульйон для душі. 101 найкраща історія - Джек Кэнфилд - Страница 17

Брат подарував моєму другові Полу на Різдво автомобіль. Напередодні свята, коли Пол вийшов із офісу, навколо його нової блискучої машини замилувано ходив вуличний хлопчак.

– Пане, це ваша автівка? – спитав він.

– Так, – кивнув Пол. – Мій брат подарував мені її на Різдво.

Малий був приголомшений.

– Тобто брат дав її просто так, і вона вам нічого не коштувала? Ого, хотів би я… – повів був він і затнувся.

Звісно, Пол здогадувався, чого хотілося цьому малому. Мати такого брата. Але те, що сказав хлопчик далі, вразило Пола просто в серце.

– Хотів би я, – провадив малий, – стати таким братом.

Пол зачудовано глянув на хлопчика, а тоді зненацька спитав:

– Бажаєш покататися?

– Так, це було б чудово.

Після короткої поїздки хлопчик обернувся до Пола і з блиском в очах попрохав:

– Пане, чи не могли б ви проїхати біля мого дому?

Пол злегка всміхнувся. Він думав, що зрозумів бажання хлопчика. Мабуть, малий хоче, щоб сусіди побачили, як він приїде додому на великому автомобілі. Але наш друг знову помилився.

– Зупиніться, будь ласка, біля цих двох приступок, – попросив він.

Хлопчик побіг сходами до будинку. За кілька хвилин Пол почув, що той повертається до нього, але дуже повільно. Малий ніс на руках свого паралізованого молодшого братика. Він присів з ним на нижню приступку, притис до себе й показав на автівку.

– Ось вона, Бадді, як я тобі й розповідав. Цьому чоловікові брат подарував її на Різдво, тож вона не коштувала йому ні цента. Одного дня я подарую тобі таку саму… і ти зможеш побачити всі чудесні святкові вітрини, які я намагався тобі описати.

Пол підвівся й посадив паралізованого хлопчика на переднє сидіння. Його старший брат, не тямлячи себе від щастя, сів позаду, і вони втрьох вирушили в незабутню святкову подорож.

Того Різдва Пол зрозумів, щó мав на увазі Ісус, коли казав: «Блаженніше давати, ніж брати».

Ден Кларк