Читать книгу Буквар миру. Книга для сімейного читання - Григорий Сковорода - Страница 14

Розмовляв якось Ніж із Бруском:

– Ясна річ, ти, братику, нас не любиш, коли не хочеш у наш стан вступати й бути ножем.

– Якби я гострити не годен був, – сказав Брусок, – то не зрікався б пристати на вашу раду й стан. А тепер я тим самим вас люблю, що не хочу бути вами. Я ж бо знаю, що, ставши ножем, ніколи стільки один не пере ріжу, як усі ті ножі й мечі, що їх я за життя перегострю. А в наш час на Бруски велика скрута.

Сила.

Приходять у світ і ті, які не хочуть ані військової служби, ані сім’ї, щоб інших вільніше було заохочувати до розумної чесноти, без котрої всякий стан є недійсний.