Читать книгу Буквар миру. Книга для сімейного читання - Григорий Сковорода - Страница 19

Високих якостей Смарагд, перебуваючи в славі при королівському дворі, писав до свого друга Адамантія таке:

Любий друже!

Як шкода, що ти не дбаєш про свою честь і живеш схований у попелі. Я знаю твої таланти. Вони гідні почесного й видного місця. Ати тепер схожий на засвічений свічник, схований під спудом. Навіщо ж наше сяйво, коли воно не дивує й не звеселяє людські очі? Цього тобі бажаючи, зостаюсь твоїм другом – Смар…

Алмаз на це відповів:

Найдорожчий друже! Наше сяйво з видного місця тільки живить людське марнославство. Нехай люди дивляться на осяйні небеса, а не на нас! Ми – лиш кволий відблиск небес. А ціна наша, або честь, завжди при нас і всередині нас. Не полірувальники дають її нам, вони лише відкривають її в нас. Вона не примножується ані видним місцем, ані людською хвалою, а зневагою, забуттям і огудою не зменшується. З цими думками зостаюсь твоїм другом – Адам.

Сила.

Ціна і честь – це те саме. Хто не має її всередині себе, приймаючи облудне свідчення зовні, той набуває вигляду фальшивого алмаза й злодійської монети. Неправильно в народі кажуть: «Зробили Абрама чесним чоловіком». Треба було б казати: «Засвідчено перед людьми про Абрамову честь». Просвіта, чи віра Божа, милосердя, великодушність, справедливість, постійність, цнотливість – ось ціна наша й честь! Старовинне прислів’я каже: «Дурень шукає місця, а розумного й у кутку видно».