Читать книгу Буквар миру. Книга для сімейного читання - Григорий Сковорода - Страница 4

Неподалік від озера, в якому видно було жаб, виспівував, сидячи на гілці, Чиж. Ворона поблизу й собі каркала, а бачачи, що Чиж не перестає співати, сказала:

– Чого це ти сюди пнешся, жабо?

– А ти чого мене жабою звеш? – спитав Чиж Ворону.

– А того, що ти точнісінько такий же зелений, як і он ота жаба.

– О! – скрикнув Чиж. – Коли вже я жаба, тоді ти справжня кракавка за своїм внутрішнім знаряддям, яке робить твій спів дуже схожим на жаб'ячий.

Сила.

Серце та людські звичаї, а не зовнішні ознаки, мають свідчити про те, хто є хто. Дерево пізнають за плодами.