Читать книгу Земля мертвих - Жан-Кристоф Гранже - Страница 15

– Покажи-но мені, чим ти тут займався…

– Не можу, це таємниця.

У сутінках золотаво-коричневе лице Ахтара нагадувало блискучий панцир великого жука-скарабея.

– Для поліції не повинно бути таємниць, хіба ти цього не знав? – промовив Корсо і штовхнув індуса в крісло на коліщатах, що стояло перед консоллю для відеомонтажу.

– Все закодовано, я…

– Мені потрібні зображення, Ахтаре, – проказав коп, поклавши йому руки на плечі. – Чого ти боїшся? Я й не таке бачив. Хіба що твій бізнес незаконний.

– Зовсім ні! Моя фірма…

– Коди.

Корсо став позаду продюсера, витягнув з кобури Sig Sauer і дослав кулю до патронника, а тоді приклав зброю до вуха Ахтара.

– Почнемо з першого екрана з лівого боку. Тільки-но поворушишся, аби стерти що-небудь, я скроню тобі прострелю.

Індус мимоволі втягнув голову в плечі й заходився натискати на клавіші. Пальці в нього тремтіли. Сніжок на моніторі обернувся на дуже чітке зображення – навіть пікселізація[28] виявилася бездоганною. Марно шукати якісь обличчя. Корсо побачив два прутня в одній піхві, а чийсь кулак порпався в анусі. Здавалося, що тонка смужка шкіри між двома отворами ось-ось лусне.

– Ми знімаємо зблизька, – промимрив Ахтар. – Клієнти стають дедалі вибагливішими, і ми зі шкіри пнемося, аби вигадати щось нове…

«Вигадки» Ахтара пахли дивно. Все було схоже радше на хірургічну операцію. Органи старанно виголені. Ані волосинки.

Кут зйомки змінився, і Корсо зауважив, що всі актори також коротко підстрижені. Немов танцюристи буто[29] в стилі хард.

Усе мало грубий, різкий вигляд, але не було нічого, що порушувало б закон.

– Другий екран.

– Не розумію, що…

– Ну ж бо, Ахтаре. У мене зараз терпець урветься.

Вигулькнула нова картинка. Throat gagger. Сексуальний кляп. Обома руками чоловік роззявляє рота жінці, що стоїть перед ним навколішки, і плює всередину. А тоді грубо встромлює прутня в глотку і жорстко її шкварить. Дивитися неможливо. Пеніс треться об стінки горла із глухим звуком. Жінка хрипить і гикає. Сльози, слина, блювотиння…

– Вони прикидаються, – наважився сказати Ахтар. Він дедалі жвавіше човгався на кріслі.

– Твої акторки грають навдивовижу переконливо.

Жінка намагалася кричати, але прутень буквально душив її.

Жорстоко, але й досі нічого протиправного.

– На ринку свої закони, – відбивався індус. – Ми лише задовольняємо попит…

– Третій монітор, Ахтаре.

Продюсер похапцем щось наклацав на клавіатурі. Корсо бачив піт, що стікав його потилицею. А може, від тепла голови лише розтанув брильянтин…

Пальці, втиснуті в кастет, навідліг вдаряють в обличчя жінку, яку прив’язали до андріївського хреста[30]. Сталеві кільця шматують плоть, розпанахують м’язи, ламають кістки. Жінка знепритомніла і вже не відчуває ударів, що перетворюють її лице на місиво.

– Отакої, Ахтаре, – вимовив Корсо, в нього навіть у горлі пересохло. – Ось тепер належить тебе заарештувати за всіма правилами.

Індус зіскочив з крісла й миттєво став обличчям до копа.

– Та хто ви такий? Що вам треба? – Він більше не воркотів, і в нього зовсім зник акцент, як за помахом чарівної палички. – Я знаю свої права. Стаття 1 закону від 21 червня 2004 року: «Спілкування електронним шляхом є вільним, що надає інтернету ті самі гарантії, що й друкованим виданням та аудіовізуальним засобам, щодо свободи слова. Обмеження цієї свободи може відбуватися лише за умови порушень, які стосуються поваги до людської гідності, дотримання суспільного порядку та захисту дітей і підлітків».

Корсо усміхнувся й поклав пістолет назад у кобуру.

– Гаразд, Ахтаре, ти добре вивчив урок. Отож, «повага до людської гідності» не передбачає використання кастета для ударів по обличчю. В такому разі вирок унаслідок вчинення катувань і варварських дій – саме те для тебе.

Ахтар випнув груди під довгою сорочкою. Обличчя виблискувало, як велика чорна оливка.

– Ні, – проказав він, та губи в нього тремтіли. – Всі мої акторки підписали договір, який підтверджує, що вони погодилися з умовами зйомок.

– Те, що ти називаєш «умовами зйомок», насправді становить злочин перед законом.

– Ні. Жінки висловили згоду, і йдеться виключно про їхнє особисте життя. 17 лютого Європейський суд з прав людини виніс постанову щодо справи К.А. і А.Д. проти Королівства Бельгії та закріпив право на «особисту автономію (…) включно з правом підтримувати сексуальні стосунки й розпоряджатися власним тілом, зокрема вчиняти дії, які можуть бути розцінені як такі, що завдають фізичної або моральної шкоди цій особі»…

Ахтар не вгадав: з такою жінкою, як у Корсо, доводиться знайомитися зблизька із законами, що стосуються садомазохізму.

– Обвинувачувані забули сказати, що варварські дії були зняті на відео, а згодом продані в інтернеті.

Індус явно тішився з того, що мав нагоду посперечатися зі справжнім фахівцем.

– Отож, ви, напевно, знаєте, що Суд визнав: якщо потерпілий попередньо надав згоду й діяв відповідно під час сексуальних стосунків, це слугує виправданням та знімає обвинувачення. Після цього можна продавати фільм цілком законно.

Він наблизився до екрана, на якому досі тривала бійня, та поклав руку на комп’ютер, як скульптор – на один із своїх творів.

– Садомазохізм є складовою сексуальної свободи, що її визнає держава стосовно громадян у демократичному суспільстві. Ця ухвала докорінно змінила судову практику після справи Ласкі, Джаґґарда й Брауна[31] в 1997 році, і тепер питання вважається закритим.

Корсо примусив себе поглянути на обличчя в квадратиках пікселів, що тепер нагадувало якийсь шмат тухлятини, підвішеної на гак м’ясника. Він шмагонув індуса стволом пістолета по писку й притиснув до стіни.

– Слухай-но сюди, хвойдо. Я сюди приперся не заради курсу лекцій з права, а твої дурниці про садо-мазо і Європу й поготів не слухатиму. У лютому 2012-го і травні 2013-го в кількох фільмах ти зняв Софі Серейс, цебто Ніну Віс. Що саме вона для тебе робила?

– Софі Серейс? Ніна Віс? Насправді, не розумію, я…

Корсо вцідив його руків’ям пістолета й розбив носа.

Горопаха повалився на підлогу, а тоді поліціянт додав:

– Її вбили десять днів тому. В новинах цілий тиждень лишень про це й розповідали. Портрет можна побачити будь-де в мережі. Ти завжди чудово поінформований і мав упізнати її!

– Н-Ніна належала до нашого клубу… Вона… вона постійно працювала в нас…

– У її рахунках знайшли тільки дві платіжки. Решта часу ти платив їй начорно?

В Ахтара був поламаний ніс, губи набрякнули, але він таки вичавив із себе посмішку.

– Ви нічого не зрозуміли… Ніна завжди виконувала ролі зі своєї волі. Задля втіхи! Моя філософія привернула до себе серця та голови. Ми не фільми робимо, ми причащаємо… Ми…

Корсо ушкварив індуса в щелепу: мовляв, добре його зрозумів.

– В яких фільмах грала Ніна?

– Ви щойно бачили.

– Брешеш! Ніна була стриптизеркою. І ніколи б не дозволила себе поранити або спотворити у ваших іграх для навіжених.

– Вона працювала всередині групи, – миролюбно відказав індус. – Члени клубу мають право обирати знаряддя й засоби для служителів культу, які…

Корсо намірився вліпити Ахтарові ще одного ляпаса, але його рука так і зависла в повітрі. Емілія, гола, у ванній кімнаті, тобто вона тоді… Його мозок відмовився домислювати далі й зосередився на поточних подіях.

– Де фільми?

– Мені треба пошукати. На все є посилання, але… я багато чого знімаю.

– Ким були її партнери?

– Відповідь буде така сама, – обізвався індус, витираючи кров та шмарклі, що текли з носа. – З пам’яті я не можу…

Корсо підняв його та знову штовхнув у крісло. Схопив його мобільний і набрав номер Сток. Лише за кілька годин йому вдалося пробити величезний пролам – аж сам здивувався. У Борнека – чудова команда, але в нього немає маленького генія в подертих колготках.

– Я натрапив на слід Ніни Віс в одній цікавій мережі, – пояснював він Сток та одночасно стежив очима за індусом, який, немов хлопчисько, шморгав носом. – Барбі тобі пояснить. Облиш усе та женіть сюди. Техніків із собою також прихопіть…

Ахтар силувався звестися на ноги.

– Ви не маєте права. Для обшуку у вас повинна бути…

Корсо схопив індуса за чуприну – волосся виявилося огидно масним на дотик – і засадив у фотель, притискаючи руків’я пістолета йому до горла.

– Зберіть усі жорсткі диски, файли, – говорив він далі в телефон, – бухгалтерію – словом, геть усе. Візьміть паяца, що керує тут конторою, із собою, витрясіть із нього коди й посилання. Знайдіть фільми, в яких грала Ніна. Відстежте її партнерів, техніків, що були присутні під час зйомок, а головне – складіть список збоченців, які замовляли відео. Адресу надішлю SMS-кою. Терміново відправте сюди новобранців – хай стережуть підозрюваного, і швидше рухайтеся!

Він натиснув на відбій і причепив продюсера кайданками до радіатора, якомога далі від монтажної консолі. Відчинив вікно, аби випустити надокучливий запах карі, та налив чаю, а філіжанку поставив на срібний піднос, що стояв на підлозі. Повернувся до вікна й випив маленькими ковтками, намагаючись заспокоїтися.

Насамкінець підійшов до Ахтара, який стогнав у куточку. Скарабей обернувся на слимака. Корсо взяв у руки потертий шкіряний пуф і всівся біля нього з філіжанкою.

– Дай-но мені свою мобілку.

Вільною рукою індус видобув з кишені телефон і протягнув його копу.

– Доки не прибула моя команда, – провадив Корсо, забираючи собі апарат, – ти мусиш підкинути мені якусь дрібничку, ім’я, деталь, що миттєво підштовхне мене в потрібному напрямку.

Ахтар хлюпав розквашеним носом і випльовував із себе криваве мокротиння.

– Не знаю, що ви маєте на думці… Я…

Навіть не підводячись, поліціянт копнув його в ребра.

– Ім’я, почваро. Пригадай партнера, хлопця, з яким Ніна поділяла свої довбані захоплення, техніка, з яким вона трахалась, абощо. Назви щось, хай тобі грець, або клянусь: моїм колегам доведеться відскрібати тебе від підлоги.

Той знову відхаркнув на килими, а тоді вимовив, хоч як важко йому було дихати:

– Знайдіть Майка… Порнозірку… Він працював укупі з нею. Гадаю… гадаю, вони якось пов’язані…

– Що означає пов’язані?

– Існували на одній хвилі. Він її привів до нас.

– Де мені його шукати?

– Я… в мене нема його даних…

Корсо знову підняв чобіт – він з легким серцем мордував негідника.

А той скоцюрбився в куточку.

– У… у Везіне. Сьогодні в них зйомка… Я скажу вам, де це…

– Його справжнє ім’я?

– Треба шукати у файлах. Принаймні всі його кличуть Фройд.

– Фройд?

– Інтелектуал.

Раптом хтось почав гатити в двері із криком: «Поліція!»

– Побачимося в 36-му, – додав Корсо й підвівся. – Надаси моїм колегам усі коди, відповіси на всі їхні питання, решту часу триматимеш пельку на замку.

– Я… хочу зателефонувати адвокатові, – просичав він крізь розхитані зуби.

Коп наостанок дав йому ще одного копняка в живіт і пішов відчиняти двері новобранцям. Ахтар розридався.

– Як на мене, надто чутливий ти для аса садо-мазо.