Читать книгу Стихи и рассказы радиолюбителей Украины - Группа авторов - Страница 16

Учительська доля…

Із чим я тебе порівняю?

Хіба з незасіяним полем,

Яке я щодня обробляю,

Яке бережу від куколю,

Його бережу від куколю,

А зерна добра засіваю.

Надії, тривоги…

Не скоро діждешся врожаю…

Дитяча душа є від Бога,

Та ключика я відшукаю,

Хоч шляху немає прямого,

Тут шляху немає прямого,

А зерна добра засіваю.

Розумне і вічне…

Я іншої долі не знаю…

Не завжди удачі полічиш,

А усмішка, радість – минають,

Та їх і поміряти нічим,

Їх просто поміряти нічим,

А зерна добра засіваю.