Читать книгу Стихи и рассказы радиолюбителей Украины - Группа авторов - Страница 8

Стомились чорнобильські дзвони

І рани зализує час…

Байдужість чинуші бетонна

Давно не новинка для нас.

Ми й досі «дорогою смерті»

У снах летимо крізь весну,

Щоб знов у смертельному герці

В реакторі вбить Сатану.

Ми люди прості, не герої,

Нам випала доля така:

Героями стати в двобої,

Якого ніхто не чекав.

Не всі ми прибути у змозі

І в день цей стояти в строю —

Багато знайшли по дорозі

Останню зупинку свою.

Їм вічного сну в супокої…

А нам – і за себе й за них —

До праці щоденної знову

Попереду юних синів…

Стомились чорнобильські дзвони

І рани зализує час…

Байдужість чинуші бетонна

Давно на новинка для нас.