Читать книгу Стихи и рассказы радиолюбителей Украины - Группа авторов - Страница 18

Запідозрив якось кум,

Зраджує дружина!

Це ж для мене просто глум.

Люба половино!

Винуватців проучить

Вирішив без шуму,

Вибрав день і вибрав мить —

Добре все продумав.

У відрядження зібравсь

В надвечірню пору

І пішов… А потім раз!..

Повернув до двору.

Жде годину, півтори,

Вже судомить ноги,

Гульк! Знайомі номери

Пропливли за рогом.

Кум ще трохи почекав —

Витримав характер:

Ситуація така —

Треба тільки факти.

Що в коханців там і як —

Нам воно не треба,

Клац! Замок їм вдарив так,

Мов би грім із неба!

Хто ж це двері відчинив?..

Кинулась коханка,

А коханець без штанів,

Вскочив лиш в шкірянку.

Миттю шаснув на балкон…

Чорт… Замкнуті двері…

А!.. На кухні є вікно…

К бісу ці портьєри!..

Третій поверх – це не гра,

Він же не горила…

Зачепивсь за щось, застряг —

Не дістав перила.

На шкірянці він висить,

Ледь від страху дише:

Боже, змилуйся й спаси —

Я ж хіба афіша?..

Що це, люба, тут за крик?

Лоба чом це хрестиш?

Там здається домовик,

Може, полтергейсти?..

– Так… завис тут, мов кажан,

Тілом світить грішним.

Жінко, дай скоріш ножа.

Є щось в нього лишнє!..

З того жаху «полтергейст»

Так рвонув з карнизу

Не згодивсь на кумів тест!

Полетів донизу…

Ну, йому ще повезло —

Вдала обстановка:

Скільки там летіть було

Із вікна «хрущовки»!