Читать книгу Флорентійські хроніки. Державець (збірник) - Никколо Макиавелли - Страница 44

І. Звичай старожитніх республік закладати нові держави та його переваги. – II. Виникнення Флоренції та її назва. Зруйнована царем Тотілою і відбудована Карлом Великим. Флорентійці захоплюють Ф'єзоле. – III. Перша звада в самому місті, викликана месером Буондельмонті, який, давши слово одружитися з однією дівчиною з роду Амідеї, не дотримав його й побрався з дівчиною з роду Донаті (1215), з цієї причини Буондельмонті був убитий, і в місті через те, що одні стали на бік Уберті, а інші на бік Амідеї, пішли розбрат і збройні сутички. – IV. Фрідріх II Швабський підтримує Уберті, а Буондельмонті тягнуть руку за Церквою (1246). У Флоренції, як і в усій Італії, виникають партії гвельфів і гібеллінів. Гвельфів виганяють з Флоренції, але після смерті Фрідріха вони домовляються з гібеллінами, вертаються на батьківщину, і обидві партії збираються запровадити новий спосіб правління в місті (1250). – V. Флоренція поділяється на шість частин – сестьєр, з двома старійшинами на чолі кожної сестьєри. Капітан громадян і подест обираються з числа чужинців. Загони охорони з корогвами, двадцять у місті і сімдесят шість у сільських округах. – VI. Могуть, якої Флоренція досягає за нового ладу. Нові виступи гібеллінів, через які їх виганяють з Флоренції. Гвельфи зазнають поразки в битві на берегах річки Арбії від війська Манфреда, короля Неаполітанського (1260). – VII. Рада гібеллінів в Емполі. Фаріната дельї Уберті виступає на раді проти того, щоб руйнувати Флоренцію. – VIII. Папа Климент IV підтримує флорентійських гвельфів і дарує їм свій прапор. Гвельфи з допомогою Карла Анжуйського посилюють свій вплив (1266), з цієї причини гібелліни вирішують залучити людність на свій бік, вдавшись до нових заходів. Вони поділяють громадян на дванадцять цехів, сім старших і п'ять молодших (молодших згодом зросло до чотирнадцяти), і кожному цеху дають посадову особу і знамено. – IX. Граф Гвідо Новелло, вікарій короля Манфреда у Флоренції, через податі, якими він хотів обкласти флорентійців, стає вигнанцем. – X. Гвельфи повертаються у Флоренцію і запроваджують новий лад у місті. Обрано дванадцять начальників, так звану раду довірених; ця рада складається з 80 громадян, а колегія складається з 120 пополанів, усі разом вони складають Спільну раду. Створено також раду з 120 чоловік пополанів і нобілів, яка ухвалює остаточні постанови в усіх справах і призначає всіх посадових осіб у республіці. Папа Григорій X виявляє бажання вернути у Флоренцію гібеллінів. Папа Микол ай II намагається послабити владу Карла Анжуйського. – XI. Месер Латіно, імперський легат, повертає гібеллінів у Флоренцію і приводить цю партію до влади (1280). Цехи висувають спершу трьох, а потім шістьох пріорів для правління республікою. Битва під Кампальдіно (1289). – XII. Створення особливого гонфалоньєра правосуддя, якому передано тисячу збройних людей під 20 прапорами (1293). – XIII. Джано делла Белла запроваджує у місті новий лад на користь народу. Його ворожнеча з Корсо Донаті. Він іде в добровільне вигнання. – XIV. Сутички між пополанами і нобілями. – XV. Нові правила в управлінні державою. Арнольфо ді Лапо закладає підмурок Палацу синьйорїї і нових тюрем (1298). – XVI. Нові чвари між Черкі й Донаті. Виникнення партій білих і чорних у Пістої. Месер Корсо Донаті очолює партію чорних у Флоренції, а месер Вері деї Черкі – партію білих. – XVII. Папський легат, посланий у Флоренцію, викликає ще більший розбрат, наклавши на місто інтердикт. – XVIII. Донаті та інші прибічники чорних вигнані за порадою Данте Аліг'єрі. – XIX. Папа посилає Карла Валуа, який був при його дворі, у Флоренцію. Внаслідок його діяльності Донаті повертаються додому, а Черкі тікають. Папський легат Маттео д'Акваспарта даремно силкується досягти примирення, після чого йде з Флоренції, наклавши на місто за непослух новий інтердикт. – XX. Данте Аліг'єрі йде на вигнання разом з партією білих (1302). – XXI. Негожі вчинки Корсо Донаті. Нікколо да Прато папський легат у Флоренції. Розрухи. Пожежа біля Орто Сан Мікеле і Нового ринку. – XXII. Нові реформи у Флоренції. Взяття замку Стінке. Корсо Донаті повертається до Рима. – XXIII. Корсо стає на суд і засуджений. Він захищається від присуду зі зброєю в руках. Але його переймають біля монастиря Сан Сальві і вбивають. – XXIV. Генріх Люксембурзький безуспішно облягає Флоренцію, потім умирає в Буонконвенто (1313). – XXV. Флоренція потрапляє на 5 років під владу Роберто, короля Неаполітанського, війна з Угуччоне закінчується його поразкою. Місто скидає владу короля Неаполітанського і робить барджелло Ландо да Губбіо, якого за його жадібність і лютість виганяють. Нові реформи. – XXVI. Війна флорентійців з луккійцями на чолі з Каструччо Кастракані. Рада добрих мужів. – XXVII. Нобілі в самому місті і вигнанці пробують знову зруйнувати Флоренцію. – XXVIII. Нові політичні установи. – XXIX. Флорентійці, рушивши на Каструччо, зазнають поразки біля Альтопашо. – XXX. Готьє, дук Афінський, являється у Флоренцію як намісник Карла, дука Калабрійського. Нові установи в державі. Створюються дві ради: одна з 300 пополанів, друга з 250 грандів і пополанів, перша дістає назву Ради народу, друга – Ради комун. – XXXI. Людовік Баварський. Німці вдираються в Лукку. Смерть Каструччо. Повінь у Флоренції. – XXXII. Змова Барді і Фрескобальді викрита і придушена. – XXXIII. Флорентійці купують Лукку, але Лукка переходить під владу Пізи. – XXXIV. Змова з дуком Афінським, щоб заволодіти флорентійською Синьйорією. – XXXV. Народ проголошує дука Афінського дожиттєвим володарем Флоренції (1342). – XXXVI. Його невдале правління. – XXXVII. Його виганяють (1343). – XXXVIII. Багато міст і земель, приналежних до Флоренції, повстають, проте флорентійці своїми розумними діями зуміли зберегти своє панування. – XXXIX. Місто поділяється на картьєри, на чолі кожної картьєри має бути три члени Синьйорії, натомість число членів Синьйори збільшено до 12: 8 членів Синьйори, чотири пополани і чотири гранди. Сутички між народом і грандами, внаслідок чого останні були вигнані з палацу і влада залишилася в руках народу. – XL. Виступ Андреа Строцці на підтримку грандів. – XLI. Народ після кривавої сутички з грандами повністю їх громить. – XLII. Новий порядок у державі. Народ поділяється на людей маєтних, середніх достатком і немаєтних. Маєтні висувають двох членів Синьйорії, з середнім достатком – трьох і немаєтні – теж трьох; гонфалоньєр же призначається з кожного з них по черзі. Пам'ятний чумний мор у Флоренції, про який розповів Боккаччо (1348).