Читать книгу Флорентійські хроніки. Державець (збірник) - Никколо Макиавелли - Страница 62

Таким побитом зростала у флорентійців напруга, і як на те маса представників дому Черкі і дому Донаті зустрілися на одному похороні. Вони заходилися перелаюватися між собою, потім почубилися, одначе все поки обмежилося ворохобнею. Коли всі повернулися домів, Черкі надумали наскочити на Донаті й рушили на них натовпом, але завдяки звазі месера Корсо їх відкинуто, і майже всі вони дістали поранення. Все місто стало до зброї, Синьйорія і закони були безсилі проти люті можновладців, а наймудріші й найзразковіші громадяни жили, опановані страхом. Донаті та їхні прихильники мали більше причин потерпати, бо вони були слабкіші, і от, щоб залагодити справу, месер Корсо порадився з іншими ватажками чорних і з партійними капітанами, і вони домовилися, гадаючи, що це приборкає білих, просити папу прислати принца королівського коліна, щоб він реформував Флоренцію. Про це зібрання і про ухвалену на ньому постанову пріорам донесла супротивна партія, виставивши її як змову проти свободи. Оскільки і та і та партія були озброєні, Синьйорія, заохочена толковими порадами Данте, одного з її тодішніх засідателів, ухвалила озброїти флорентійців, до яких прилучилася основна маса мешканців контадо. Отож партійні ватажки мусили зложити зброю, після чого месера Корсо Донаті та багато кого з чорних банітовано за межі міста (1301). Щоб показати свою безсторонність, розпорядженням Синьйорії вигнано також декого з білих, які, до речі, незабаром вернулися додому під тим чи іншим поважним приводом.