Читать книгу Флорентійські хроніки. Державець (збірник) - Никколо Макиавелли - Страница 82

Події, які сталися в самому місті, дали всім землям під владою флорентійців надію відвоювати й собі свободу. Слідом за флорентійцями заколот учинили Ареццо, Кастильйоне, Пістойя, Вольтерра, Колле, Сан Джіміньяно. Флоренція позбулася й свого тирана, і своїх володінь; визволившись сама, вона показала, як це робиться, іншим. Після вигнання дука і втрати земель рада Чотирнадцяти і єпископ зміркували, що краще миром удовольнити підданців, ніж поробити з них ворогів, почавши з ними війну, і слід показати їм, що флорентійці так само радіють їхній свободі, як своїй власній. Тому вони послали до Ареццо своїх посланників, які мали зректися влади над цим містом і домовитися, що, трактуючи тепер аретинців не як підданців, Флоренція, проте, може розраховувати на їхню допомогу на правах дружби. І з іншими землями флорентійці домовилися так добре, як тільки могли, обіцяючи у разі підтримання дружніх зв'язків допомагати уже не як підданцям, а як незалежним людям оберігати їхню свободу. Це розсудливе рішення привело до найкращих наслідків, бо вже через кілька років Ареццо вернувся під зверхність флорентійців, а інші землі мусили вже через кілька місяців вернутися до колишнього послуху. Так нерідко досягаєш і швидше, і без великого ризику і зусиль того, чого ти нібито зовсім не добиваєшся, ніж коли ти лізеш, прямуючи до мети, зі шкури.