Читать книгу Звичаї нашого народу - Олекса Воропай - Страница 29

Як ми вже зазначали вище, слово «коляда» походить від назви Нового Року у римлян – calendae januariae. Доказом цього може бути хоч би те, що ця назва зустрічається в багатьох (але не в усіх) народів, що в свій час зазнали на собі впливу стародавнього Риму. Наприклад: у французів – chalendes, y румунів – colinda, y чехів, сербів та словаків – koleda, y словінців – kolednica або coleda, у поляків – koleda, у росіян – коледа або коляда, а у нас, українців – коляда.

Але, крім цього, є ще й інші джерела, що кидають світло на походження цього слова. Першим з таких джерел є слов'янська мітологія. Справа в тому, що існує кілька вказівок на Коляду як на поганського бога.

Інокентій Ґізель[122] у своєму творі «Синопсисъ, или краткое собраніе отъ разныхъ лътописцевъ» пише таке: «Коляда шестый идолъ, богъ праздничный, ему же праздникъ велій місяць Декемврій въ 21 день составляху».

У Минеї[123] Дмитра Туптала, в житті св. кн. Володимира теж згадується Коляда як поганський бог зимових свят.

Московський історик Карамзін пише, що 24-го грудня руські язичники (погани) славили Коляду як бога «торжествъ й мира».[124]

Польський мовознавець Л інде в своєму словнику пише, що Коляда – це «ім'я київського божка, який вважався богом свята, як Янус[125] у римлян; в Києві його святкували 24-го грудня з веселощами та розмовами, з чого є ще сліди в іграх, танцях, піснях».[126]

В одному з додатків до «Судебника» від 24-го грудня 1636 року забороняється сходитись на «мирскіе игрища». Мета заборони: «Коледы бы и Овсеня… не кликали».[127]

В околицях Москви в навечір'я Різдва Христового кликали «Коледу й Усень».[128]

Снєгірьов пише, що в москалів коляда – це день перед Різдвом Христовим. Тоді вони возили на санях «девку» в білій сорочці поверх одягу і співали:

Християнство, як відомо, прийшло на Московщину пізніше, ніж на Україну, а тому поганські звичаї там трималися довше і міцніше. Нам здається, що дівка в білій сорочці на санях є не що інше, як залишок якогось поганського звичаю, що в нас на Україні вже забувся, а на Московщині тримається, можливо, ще й досі.

І нарешті, в Густинському літописі, крім богів, описаних Нестором,[130] згадується ще кілька богів, імена яких ми зустрічаємо в польських літописців: Позвід (Похвіст), Ладо, а також Купала і Коляда, що являють собою вже пізніше уособлення двох великих всенародніх свят – літнього і зимового. Імена Купала і Коляди продовжують і нині жити в устах народу.[131]

Отже, є підстави думати, що наша коляда походить від назви поганського бога зимових свят – Коляди.

* * *

В римо-католицькій церкві є такий гімн:

A collaudo – це хвалити, вихваляти. З цього слова може походити і слово «колядки» – пісні, які вихваляють народженого Христа, а потім і господаря дому, господиню та їхніх дітей.

В церковному уставі за 1193 рік під словом «коляда» дається пояснення, які це пісні і коли саме їх треба співати: «на трапеза въ св. Пасху и въ праздникъ, Рождества Христова…»[132]

Колись у римській церкві на Різдво Христове роздавано вірним печиво, що було зроблене з тіста і мало форму ясел, пелюшок тощо. Це печиво називалося календами.[133]

Крім цих, вірогідних пояснень слова «коляда», є ще й інші – не надто поважні, на наш погляд. Наприклад:

Відомий поет-перекладач XIX століття Гнєдич, що народився в Полтаві і сам колись ходив з колядою, виводив слова «коляда» з грецького «Koladeis», що значить «кишка» або «ковбаса». Мовляв, співають же наші колядники:

Польський мовознавець Л інде, якого ми вже згадували, в своєму словнику, поруч з мітичним поясненням, дає й таке: od kolan naszych Panu Chrystusowi dania możemy snadnie wykładać słowo kolędę».

Тепер коротко згадаємо, що ж розуміють під словом «коляда» різні слов'янські народи.

У лужичан «Kolęda» – це релігійні обряди на Різдво, a «kolędowali» – ходити по домах з піснями і танцями під час Різдва.

У чехів, сербів і болгарів «koliada» або «kolęda» – це величальна пісня; «choditi po kolede» – поздоровляти з Новим Роком і за це одержувати подарунки.

«Kolęda» у словаків – це звичай священиків ходити з хрестом по містах і селах в день Різдва і благословляти доми. Цей звичай ще в XI столітті завів князь Бретіслав після того, як наказав вигнати з своїх володінь усіх чародіїв.

Хорвати й босняки під колядою розуміють подарунок на Новий Рік.

На Московщині, як це ми вже бачили вище, колядою називають звичай возити на санях дівку в білій сорочці поверх одягу.

У нас, на Україні, слово коляда має аж три значення, а саме:

Коляда – це Різдвяні свята:

Коляда – це пісня, яка співається під час Різдвяних свят:

Коляда – це винагорода за величальну пісню: