Читать книгу Мій хрест - Олександр Ірванець - Страница 23

На вулицю Уїльяма Шекспіра

Я дівчину недавно проводжав.

Був дощ – не дощ,

а просто мжичка сіра

І вулиця Уїльяма Шекспіра,

Яка існує в будь-якій з держав.

Я дівчину «під локоток» держав,

І ми ішли з кінотеатру «Космос»,

Який римується з диктатором Сомосою,

Якого нахиляли з Нікараґуа…

Я захопився…

Але ніч така була!..

І був індійський фільм «Любов і помста» —

Сам по собі прекрасний привід для знайомства.

Отож ми йшли по вулиці Шекспіра,

По вулиці Уїльяма Шекспіра…

Ні, через рисочку: Уїльяма-Шекспіра.

Захоплено щось теревенив я,

Всміхалася супутниця моя, —

Її душа так пристрасно кипіла,

Бо не могла забути – й не забула

Сліпучу посмішку Ріші Капура.

(А всі наші вірші, товариші, —

Ніщо супроти усмішки Ріші…)

…Отож, ми йшли по вулиці Шекспіра.

По вулиці Уїльяма Шекспіра…

Так, через рисочку: Уїльяма-Шекспіра.