Читать книгу Мій хрест - Олександр Ірванець - Страница 9

Жовтий трамвай – релятивна система.

Не відривай цю хвилину від себе,

Наче провину, наче кровину,

Душу цю світлу, ні в чому не винну.

Дівчинка з профілем Беатріче,

Зміненим трохи й повтореним двічі

Склом запітнілим старого трамваю —

Я тебе знаю?

Що за причина за цими сльозами.

А за плечима: «Що ви сказали?»

Вірш, мов конспект по теорії спектру,

Скептик-аскет в перспективі проспекту.

Вулиць знайомих не розрізняю.

Я тебе знаю…

– Закомпостуйте.

– Будь ласка.

– Спасибі…

Законспектуйте на листі осики:

Скоро вже стане

Поміж мостами

Осінь остання з твоїми вустами.

Гляну в обличчя – і не впізнаю.

Я тебе знаю!..

1981 р.