Читать книгу Щоденник чоловiка на межi сторiч - Олексій Кононенко - Страница 10

Я впав у сніг.

А вовча зграя

хрипить

всього за мить

від мого тіла – ласої вечері…

Я – м’ясо.

Але спочатку буде біль.

Первісний біль,

пекельний біль,

печерний…

Я зупинив шалений біг.

Упав у сніг…

Цього хотів?

Чекав цієї миті?

Не знаю…

Вовки сьогодні будуть ситі.

Надовго?

Іще тремтіло

гаряче тіло…

Підігрітий

поволі танув сніг…

Набігла зграя…