Читать книгу Щоденник чоловiка на межi сторiч - Олексій Кононенко - Страница 3

В саду сьогодні випав чорний сніг,

Від димоядів притомився космос.

Над світом – дивні ангели сумні.

А на хмарині Бог – старий і босий.

Латають дране небо всі святі,

Тремтить пащека Вічності холодна.

А люди Богу-сину на хресті

Несуть зчерствілі душі у долонях.

Вогнем і громом зарегоче Той,

Рогатий, бо його приходить черга…

Вночі у муках народився Ной,

І прийнялося древо для ковчега.