Читать книгу Щоденник чоловiка на межi сторiч - Олексій Кононенко - Страница 9

Голка тулиться до голки

На ялинці новорічній…

Перше свято у Миколки

Диво-ніч, свята, одвічна.

І полинуть над світами

Переливи крику-плачу

Крик – до тата, плач – до мами,

Діду й бабі на додачу.

Потім будуть щоки-цмоки.

Потім – усміх, люлі-гулі.

Хлопче, лелю, з Новим роком!

Накрути болячкам дулі!

Янголятком спить Микольця,

Заколисаний любов’ю.

В сон приходять дощ і сонце.

Щастя, доля і здоров’я.