Читать книгу Щоденник чоловiка на межi сторiч - Олексій Кононенко - Страница 11

За всіх жінок я піднімаю чарку,

Із ким пізнав і любощі, і сварку,

Нехай усім, без винятку, щастить,

А тим, хто зрадив, – хай їм Бог простить.

Завчасно звик збиратися в дорогу,

Пора з вершини дибати на схил.

Кому я зрадив – стану перед Богом

І попрошу за всі мої гріхи.

П’ю за жінок – тому немає ради.

Рука іще на чарці не тремтить.

Вони мені дали в житті багато.

А що взяли – те й чорту не злічить!

За всіх жінок я піднімаю чарку,

За тих, з ким було холодно і жарко.

Я п’ю до дна за ту єдину мить єднання з жінкою.

Господь мене простить.