Читать книгу Щоденник чоловiка на межi сторiч - Олексій Кононенко - Страница 8

Здрастуйте, мамо… Матусю…

Здрастуйте, батьку… Рідненькі!

Рідко коли одізвуся…

Як ви там, тату і ненько?

Хочу приїхати! Хочу!

Серцем – до рідного краю…

Клята робота до ночі!

Бігаю… Заробляю…

Як ви там живі-здорові?

Може, вам ліки потрібні?

А чи зорали городи?

Що у вас там, мої рідні?

Ми тут у місті, як миші,

В дім по зернині і раді…

Вчора наснилось: колише

мама колиску у хаті…

Я вас прошу, не хворійте

І не журіться, не плачте.

А що ми дзвонимо рідко,

не ображайтесь. Пробачте…

.

Внуки ростуть-виростають,

Згадують бабу і діда…

Рідні мої! Обнімаю!

Міцно цілую! Приїду…