Читать книгу Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) - Василь Симоненко - Страница 53
Зі збірки «Земне тяжіння»
«Розвели нас дороги похмурі…»
ОглавлениеРозвели нас дороги похмурі,
І немає жалю й гіркоти,
Тільки часом у тихій зажурі
Випливаєш з-за обрію ти.
Тільки часом у многоголоссі,
В суєті поїздів і авто
Спалахне твоє біле волосся,
Сірі очі і каре пальто.
