Читать книгу Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) - Василь Симоненко - Страница 57
Зі збірки «Земне тяжіння»
«Там, у степу, схрестилися дороги…»
ОглавлениеТам, у степу, схрестилися дороги,
Немов у герці дикому мечі[38],
І час невпинний, стиснувши остроги[39],
Над ними чвалить вранці і вночі[40].
Мовчать над ними голубі хорали[41],
У травах стежка свище, мов батіг.
О, скільки доль навіки розрубали
Мечі прадавніх схрещених доріг!
Ми ще йдемо. Ти щось мені говориш.
Твоя краса цвіте в моїх очах.
Але скажи: чи ти зі мною поруч
Пройдеш безтрепетно по схрещених мечах?
38
Немов у герці дикому мечі…
Герць – бій, поєдинок. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
39
І в час невпинний, стиснувши остроги…
Острога – металева дужка з зазубреним або гладеньким коліщам, прикріплена до задника чобота верхівця, якою підганяють під боки коня. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
40
Над ними чвалить вранці і вночі.
Чвалить – рухається дуже швидко, навскач. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
41
Мовчать над ними голубі хорали…
Хорал – хвалебна церковна пісня. Тут: небесна височінь. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
