Читать книгу Наодинці з життям. Поезія - Юрій Пересічанський - Страница 17

Із життям розминатись щодня і щоночі назавжди

У стрімкому потоці розлук, перехрестями снів…

У блуканнях пустельних спекот міражів напівправди

Вже благати відвертості в зливи хоча б і брехні.

Під ходу тріумфального маршу наживи і хіті

Запобігливо стелиться килим краси і цноти —

В макіяжній красі бодібілдінгу, успіхом ситі,

Споглядають із хмар бізнес-янголи брендів святих.

Що мені до прекрасного тління всесвітньої плоті

З ароматами трупних мелодій в чеснотах попси,

Якщо взята в заклад за майбутнє купюра підлоти

Номіналом до вічності має вже ось дорости.

В біороботах міст електричними руслами вулиць

З негативу гріха електронного натовпу струм

Переносить розряд суєслів'я рекламного гулу

В позитив розпіарених іміджів фейкових сум —

Та від блискавки щирого погляду наглої смерті

Заземлити хто встигне у небо свої молитви,

Той зуміє із вічної пам'яті Господа стерти

Відпрацьовані файли безглуздих потуг лжемети.