Читать книгу Управління життєвим циклом корпорацій - Іцхак Калдерон Адізес - Страница 14

На стадії Залицяння наголос робиться на ідеях та можливостях, які пропонує майбутнє. Потенційний засновник захоплений, сповнений ентузіазму та «рекламує» всім, якою чудовою вийде його ідея. Кому він насправді продає цю ідею? Кого він найбільше намагається переконати? Самого себе!

Тут відбувається щось дуже важливе. Протягом цього періоду компанія подібна до літака наприкінці злітної смуги. Він готується злетіти. Пілот змушує двигун набирати обертів, чутно гучний шум. Звідки цей шум? Літак ще навіть не злетів. Пілот набирає реактивну силу та максимальну потужність, щоб, коли він відпустить гальма, літак злетів швидко та плавно. Аналогічно для стадії розвитку «Залицяння» характерні безліч розмов та бездіяльність, але це критично важливо для майбутнього успіху компанії.

Щоб ви не проґавили моєї думки, дозвольте наголосити, що засновник формує відданість ідеї. Тестуючи свою ідею на інших, засновник водночас вибудовує власну внутрішню відданість цій ідеї. Йому цікаво, що думають інші. Чи ця ідея життєздатна? Що успішніше він продає цю ідею іншим, то сильніша власне його відданість. Цей процес критично важливий для здорового «народження» організації.

Чому він має таке значення?

Той, хто знає, «навіщо» жити, може витримати майже будь-яке «як».

Фридрих Ніцше

Я назвав цю стадію «Залицянням», бо ситуація не сильно відрізняється від прелюдії до шлюбу. Якої миті ми справді одружуємося? Не тоді, коли надягаємо обручки на пальці. Ми справді одружені, коли з’явилася відданість, її перевірено і вона витримала перевірку. Коли ми розлучаємося? Не тоді, коли суддя підписує папери. Обручки та папери – це лише формальності. Шлюб мертвий, коли немає відданості, щоб підтримувати його живим. Саме відданість робить будь-яку організацію – шлюб, бізнес чи суспільство – життєздатною.

Літаку, щоб виконувати функції, для яких його сконструйовано, передусім треба злетіти. Щоб відірватися від землі, йому потрібна реактивна сила, яка штовхатиме літак уперед, і цього прискорення він набирає, коли пілот збільшує оберти двигуна. Так само й організації, щоб почати виконувати призначені їй функції, потрібно взяти на себе ризик. Неможливо ризикувати, не маючи відповідної відданості ідеї, і під час стадії Залицяння засновники формують цю відданість.

Якщо хочете виміряти життєздатність своєї організації, мусите оцінити відданість усіх, хто пов’язаний чи поєднаний із нею.

Ви маєте взяти до уваги не лише своїх менеджерів. Поставте такі самі запитання своїм найманим працівникам, клієнтам, постачальникам та іншим стейкхолдерам зі своєї громади.

Захоплення, ентузіазм, емоції та пристрасть до об’єкта – об’єднання енергії в одній точці – це ознаки формування відданості. Такий процес може спричинити аномальні чи патологічні проблеми. Як коханці, що плекають взаємну відданість, засновники компаній схильні давати нереалістичні обіцянки, які пізніше можуть спричиняти проблеми. Прикрі обіцянки стадії Залицяння здаються майже неминучими. В обмін на туманні запевнення у підтримці запальний засновник обіцяє та роздає частки в майбутній компанії членам родини, юристам та друзям. У цей час обіцянки давати легко. Зрештою, на стадії Залицяння компанія узагалі не має матеріальної вартості. Недосвідчений засновник не вірить, що роздає щось значуще, але пізніше, коли компанія чогось вартуватиме, ця щедрість не даватиме йому спокою.

Як і у шлюбі, де під час Залицяння любов підживлює відданість, засновники мають закохатися у свої ідеї щодо компаній, і ця любов сформує й підтримуватиме їхню відданість. Пізніше, коли їхні компанії стануть реальністю, саме відданість засновників підтримуватиме їхню мотивацію, коли повстануть складні виклики раннього розвитку – Раннього дитинства.

Організація народжується тоді, коли відданість засновника ідеї успішно витримала перевірку; тобто тоді, коли засновник та інвестори беруть на себе ризик. І навпаки, якщо ніхто не поділяє відданості організації, то вона помирає. На етапі Залицяння необхідно сформувати відданість, порівнянну із ризиком, пов’язаним із утіленням організації в життя. Що вищий ризик, то глибшою має бути відданість. Як сказав Конрад Гілтон23, «якщо хочете спускати на воду великі кораблі, маєте йти туди, де глибоко».

Знаючи вагу літака, ми можемо сказати пілотові, яка реактивна сила потрібна, щоб відірвати машину від землі. Якщо ми можемо передбачити нерівності на дорожній карті шлюбу, то маємо бути здатні спрогнозувати, скільки відданості знадобиться, щоб уникнути розлучення. Якщо знаємо, з яким ризиком зіткнеться щойно створена компанія, то скажемо засновникові, скільки його відданості та відданості інших людей потрібно буде для запуску успішного підприємства.

Коли інноватори приносять мені свої нові продукти й розповідають, що хочуть започаткувати компанії, спершу я не слухаю, що вони говорять. Я слухаю, хто це каже і як це говориться. Щоб створити успішну компанію, потрібно щось більше, ніж просто цікава ідея, ринок та гроші на підтримку. Кожній новій компанії потрібен саме відданий лідер – хтось, хто готовий не спати, коли компанія народиться, й зібрати докупи ідею, ринок та гроші.

Важливо перевірити рівень шуму – звук мотору, що набирає обертів. Які віддані засновники ідеї? Чи взяли вони на себе значні фінансові зобов’язання щодо свого починання? Що більше завдання, то ревнішою має бути відданість. Вона має відповідати тим довгостроковим труднощам, які супроводжують перетворення ідеї на життєздатний бізнес. Я поклав в основу оцінювання необхідного рівня відданості низку чинників: складність процесу формування бізнесу; час, потрібний для отримання позитивних результатів; ступінь необхідності інновацій. Останній чинник я вираховую, оцінюючи, як багато «священних корів» доведеться забити.

Надто багато людей хочуть отримати великі гроші, виявивши мінімальну відданість. Це просто не працює і не може працювати. За недостатньої відданості всю енергію буде витрачено на перейми під час пологів, а організація народиться мертва.

Ми також можемо оцінити співвідношення відданості та ризику на макрорівні. Наприклад, поглянувши на відданість революціонерів своїй ідеї, ми можемо спрогнозувати успіх чи провал революції. Завдання зміни суспільства – грандіозне. Щоб ініціювати значні зміни, революціонери мають бути готові померти за свою справу. Розмови й мітинги чудові для телепередач у прайм-таймі, але ступінь відданості вимірюється ціною, яку люди готові заплатити.

Відданість (чи її брак) – ось що підтримує (чи руйнує) зародження підприємства.

У скруті організації без тривалої відданої підтримки розбиваються на друзки.