Читать книгу Управління життєвим циклом корпорацій - Іцхак Калдерон Адізес - Страница 9
Частина I
Що відбувається?
Розділ 1
Зміни та їх наслідки
Спільні причини
ОглавлениеСпершу визначмо загальні моделі, а потім окреслимо причини та обговоримо, що з цим робити.
Поміркуймо про передбачувані моделі. Що відбувається, коли машина старішає? Вона розвалюється. А як щодо старого будинку? Він також розвалюється. Стара людина? Розвалюється.
Який тут спільний знаменник? Передусім зрозуміймо, що система необов’язково має «дихати», щоб бути живою. Усе має свій життєвий цикл: люди, рослини – навіть каміння16. Геолог розповість вам, що якийсь камінь молодий, а якийсь – старий. Астрономи також розрізняють молоді й старі зірки. Щоправда, життєві цикли відрізняються за тривалістю: життєвий цикл метелика – один день. Життєвий цикл зірки може тривати мільйони років. Організації також мають життєві цикли: вони народжуються та ростуть і, якщо менеджмент не знає, що робити, старіють і помирають.
Другий спільний знаменник такий: коли системи змінюються, вони розвалюються. Вони переживають дезінтеграцію. І щоб розвалитися й розпастися, їм не обов’язково треба постарішати. Молоді люди вчиняють самогубства; молоді системи також руйнуються. Незалежно від того, молода система чи стара, причиною її розпаду є зміна, і що швидше відбувається зміна, то швидша дезінтеграція, яка виявляється в тому, що ми називаємо проблемами.
Проблеми – це прояв дезінтеграції, яку спричинила зміна
Закликаю вас замислитися ось над чим. Гадаю, геть усі проблеми – несправність вашої машини, засмічення водопроводу у ванній, ваша нездатність ладнати із босом, складнощі із сусідами чи постійні сварки із чоловіком чи дружиною – виникли через те, що щось розвалюється. Успішно діагностувати будь-яку проблему означає правильно визначити, що саме розвалюється. А успішне лікування чи терапія – це інтеграція тих частин у нове ціле17. Це нове ціле, якщо воно здорове, саме по собі здатне зберігати цілісність та створювати свою нову сутність, переживаючи нові зміни18.
Усе це ні для кого не має бути новиною. Хвилюючись за когось, ми кажемо: «Ця людина розвалюється! Вона розклеїлася!» А в ширших масштабах ми кажемо: «Ця родина, спільнота чи країна розвалюється». Аналогічно, коли приємно вражені, ми кажемо: «У цієї людини, родини чи країни все тримається купи».
Роль керівника полягає в тому, щоб очолити необхідні зміни, які створюють нові проблеми, возз’єднати організацію для розв’язання цих проблем, підготувати її до нових змін та нових проблем.
Завдання керівництва на будь-якому рівні – особистому, родинному, організаційному та суспільному – постійно змінюватися і при тому завжди зберігати єдність!
Хибно припускати, що для запобігання розвалу системи треба запобігати змінам. Це рівноцінно самогубству. Це остаточний «розвал». Інакше кажучи, якщо не взяти на себе відповідальності за злам системи у бажаний спосіб із подальшим забезпеченням її інтеграції на кращий рівень, то система зруйнується сама собою до гіршого рівня. Тож бездіяльність вас не рятує; через неї над вашою загибеллю будуть владні зовнішні сили. Щоб зберегти здоров’я, треба взяти на себе відповідальність за власну долю, змінивши те, що потребує змін.
Найкращий спосіб впоратися зі змінами – допомогти їх створити.
Боб Доул
Роль керівництва полягає не в тому, щоб запобігати розвалові системи. Навпаки, його роль у тому, щоб керувати змінами, які спричиняють розвал системи, а потім реінтегрувати її у нове ціле.
Коли керівництво не може ні ініціювати необхідні зміни, ані зібрати систему докупи, час залучати тих, хто професійно надає такі послуги. Виконувати лідерські функції легше, коли знаєш дорогу попереду: чого чекати, які проблеми нормальні, а які – аномальні чи патологічні, що спричиняє ці проблеми, що з ними робити та коли у зв’язку з ними не робити нічого.
Теорія життєвого циклу організацій, представлена в цій книжці, дає такі інструменти тим, хто бере на себе відповідальність і очолює зміни.
16
Див.: E. C. White, “Negentrophy, Noise and Emancipatory Thought” // N. K. Hayles, ed., Chaos and Order: Complex Dynamics in Literature and Science (Chicago: University of Chicago Press, 1991), pp. 236–267. У праці розглянуто структуровані цикли, наявні у процесі виникнення системи значень, яка, за твердженням автора, має ознаки живої системи.
17
. Див.: F. Verela, E. Thompson, and E. Rosch, The Embodied Mind: Cognitive Science and Human Experience (Cambridge: MIT Press, 1993). Автори стверджують, що східна філософія забезпечує основу для розуміння та здійснення інтеграції.
18
Див.: S. Kauffman, At Home in the Universe: The Search for Laws of Self-Organization and Complexity (Oxford: Oxford University Press, 1995). У праці дуже чітко й цікаво описано взаємозв’язок між хаосом як дезінтеграцією та порядком; з цього погляду, для інтеграції потрібно ввести в систему нову інформацію.