Читать книгу Наш творчий мозок - Дік Свааб - Страница 4

Розвиток мозку в культурному середовищі
І. Нейророзмаїття: кожен мозок стає чимось унікальним
1. Формування характеру

Оглавление

Коли хтось поводиться в такий спосіб, що нас дратує, ми припускаємо, що це погана людина, і ухиляємося поглянути правді у вічі: неприємна поведінка людини – наслідок причин, відстеживши які трішки глибше – аж до її народження, розумієш, що вона аж ніяк не винна.

Бертран Рассел

Наш характер можна описати за допомогою міри, що складається з п’яти величин, які в психології дістали назву «Велика п’ятірка» (Big five). Ось ці величини:

1. Відкритість vs інтроверсія.

2. Толерантність vs владолюбство.

3. Добросовісність vs халатність.

4. Емоційна стабільність vs емоційна нестабільність.

5. Інтелектуальна автономія vs залежність.


Навіть для опису вдачі свійських тварин, наприклад, коней, послуговуються цими п’ятьма чинниками. Можливість успадкувати кожну із цих п’яти ознак особистості оцінюють приблизно від 33 до 65 %. Решта рис характеру формується на ранній стадії розвитку. Щоб бути успішним у житті, окрім відносно високого IQ, допитливості, амбітності та мотивації, потрібне також добре поєднання компонентів «Великої п’ятірки».

На мою думку, Big five можна було б доповнити іншими характеротвірними аспектами, наприклад «чоловічність vs жіночність», «гетеросексуальність vs гомосексуальність», «IQ та креативність vs відсутність фантазії», а також наявність чи відсутність духовності. Слово «характер» грецького походження й означає «властивий». Ознаки нашої особистості змінюються протягом життя тільки незначною мірою й стабільні вже в середній життєвій фазі. Генетичні фактори обумовлюють особливі риси особистості передусім у дитячому та юнацькому віці, далі на людину все життя впливають фактори її оточення. Тому з віком частка успадкованого зменшується.

Resting state – так називають функціональне сканування активності мозку, за якого особа не спить, але не виконує жодних завдань. Власне, такий термін не зовсім влучний, адже наш мозок ніколи не відпочиває. Однак у такому стані спокою можна дізнатися, які ділянки мозку та які сполучення між ними залишаються активними, адже саме ці ділянки в цей самий час показують однакові флуктуації активності. Якраз ці коливання відповідають за взаємодію нашого мозку із зовнішнім світом.


Ґустав Клімт. Даная (1907/1908). Зліва – золота сперма Зевса, справа – клітини ембріона на ранній стадії, які символізують зачаття. Клімт читав Дарвіна й захоплювався структурою клітини як будівничим каменем життя. У Відні він також відвідував розтини людських тіл, які проводив патологоанатом Еміль Цукеркандль. Він же на прохання Клімта прочитав серію лекцій з анатомії та біології для групи художників, письменників і музикантів (Kandel, 2012). Клімт використовував свої знання і «на практиці»: у нього було мінімум 14 дітей від різних жінок.


У стані спокою між показниками, яких особа досягає щодо категорій «Великої п’ятірки», та показниками активності різних ділянок мозку простежується чітка кореляція. Величина «відкритість» супроводжується активністю в зовсім інших ділянках, ніж, скажімо, «добросовісність». Здатність породжувати креативні ідеї пов’язана з такою ознакою, як-от «відкритість», а також із підвищеною функціональною активністю в нижній частині префронтальної кори та в default-мережі (система, що дуже активна в стані спокою).

Отже, resting state віддзеркалює ознаки нашого характеру. Крім того, у стані спокою помічаємо взаємозв’язок між активністю певних регіонів мозку із сексуальною орієнтацією та усвідомленням належності до роду. Наприклад, у випадку гомосексуальності відбувається перемикання «чоловік – жінка» у сполученнях лівої мигдалини. Так само в разі педофілії можна простежити в стані спокою зміни функціональної сполучуваності між певними окремими ділянками мозку.

Ознаки нашої особистості локалізовані в низці хромосом і в структурах деяких ділянок мозку. Індивідуальні відмінності структури та функцій дорослого мозку виникають на базі процесів формування й розвитку у взаємодії з оточенням. Від зачаття на розвиток мозку впливають багато різних факторів і процесів, серед яких самоорганізація мозку, статеві гормони, стрес, харчування, хімічні речовини, які проникають крізь плаценту чи потрапляють у мозок дитини одразу після народження, а також певною мірою соціальні та культурні чинники на кшталт мовної ситуації, безпеки, відчуття захищеності, рівня інтелектуальної стимуляції та фінансового становища в середовищі, де зростає людина, а ще її освіта й особисті стосунки.

Ці процеси роблять кожен мозок унікальним, навіть якщо це однояйцеві близнята. Тож ці відмінності і впливають на наші особистісні функції, як-от: характер, гендерна ідентифікація, сексуальна орієнтація, інтерес до мистецтва та музики, компетенція і поведінка, мудрість, рівень емпатії та інші аспекти моральної поведінки, політичні вподобання, а також схильність до фізичних чи психічних захворювань. У наступних розділах ми детально розглянемо розвиток мозку в усій його довершеності.

Наш творчий мозок

Подняться наверх