Читать книгу Лiтература - Группа авторов - Страница 12

Відкривши слово і знайшовши для нього графічне зображення, людина зробила величезний крок у своєму розвитку. Наступне досягнення розуму – оволодіння абстрактним мисленням.

Бо коли наш предок для зображення, наприклад трійки викладав три камінці або три гілочки, він мислив конкретно. Але коли він те саме число узагальнював, передаючи його словом, то вже мислив абстрактно, тобто оволодівав поняттям «трійка».

Продовжимо математичні паралелі. У природному середовищі ми не зустрінемо поняття «нуль», скоріше, скажемо «немає нічого». А в математиці таке число є, і воно дуже важливе. Підемо далі. Поняття «безкінечність» не в змозі уявити жоден розум. А у математиці воно має спеціальну позначку й широко використовується у всіляких розрахунках. Бо математика – наука абстрактна, а природа тяжіє до конкретного. Людина має щасливу здатність мислити і абстрактно, і конкретно. Це дозволяє їй добре орієнтуватися як у безпредметному, так і в предметному світах.

Поняття

Термін «поняття» прямо випливає з абстрактної мови. Це вже не математика, а мовна форма узагальнення предметів і явищ. Вона допомагає розвинути систему знань, оцінити явище, ситуацію, узагальнити життєвий досвід, проаналізувати власні досягнення і прорахунки. Скажімо, є така гарна риса, як наполегливість. Можна поставити перед собою конкретну мету – наприклад, оволодіти комп’ютером. А можна виявити наполегливість у будь-якій справі, обравши цю рису способом життя, щоб рухатися вперед, удосконалюючи себе як особистість. Що більше людина засвоює понять, то ширше її світогляд. А це дозволяє глибше оцінювати життя і людей, спрямовувати сили на досягнення мети, краще розуміти минуле, вільно орієнтуватися в сьогоденні, передбачати майбутнє.

Образ

З терміном «поняття» пов’язаний і термін «образ», який вже безпосередньо стосується предмета нашого розгляду. Тут варто зрозуміти, як вони взаємодіють між собою. Отже, вимовляючи слово «стілець», маємо на увазі поняття про цей предмет. А якщо ми тому стільцю надаємо індивідуальні прикмети – тонкі вигнуті ніжки, оздоблена спинка, жорстке чи м’яке сидіння тощо, то створюємо образ певного стільця, який маємо у своїй уяві.

Або візьмемо слово «груша». Його поняття об’єднує всі груші на світі, які існували, існують і будуть існувати. Ботанік матиме справу з описом дерева, якому притаманні конкретні властивості – період росту, цвітіння, будова крони, плодів і т. д.

А от письменник може створити образ груші. Це неперевершено відтворив І. Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім’я». Перечитаємо ті чудові рядки. Насамперед, це груша стара, розлога і дуже родюча, бо через її щедрий врожай якраз і скоїлася чергова ворожнеча між двома сім’ями. Як відомо, все скінчилося тим, що «груша всохла, і в обох садибах настала мирнота і тиша».

Отже, за допомогою уяви та майстерного володіння словом письменник створив яскравий художній образ, який впливає і на сюжет, і на характери героїв, – образ дерева, який сам стає «дійовою особою» твору.

Отже, головна ознака літератури – це відтворення образу, втіленого у явищі, людині, предметі чи дії. Слід ще раз наголосити, що шлях від слова до поняття і образу – це не лише шлях від певної системи звуків та знаків до сучасного мислення. Це також шлях до глибшого сприйняття світу, збагачення емоційних вражень. Сприймаючи будь-який твір, читач має нагоду не лише насолоджуватися пригодами героїв, але й вдосконалює уяву, розуміння того, що стоїть за тим чи іншим поняттям і образом. Це значно розширює світогляд, культуру сприйняття світу, що стане у пригоді в оволодінні будь-якими знаннями.