Читать книгу Лiтература - Группа авторов - Страница 14

Українська мова поділяється на три діалектні групи: північну (поліську), південно-східну й південно-західну. Кожна діалектна група складається з говорів.

Північна діалектна група поділяється на східнополіські, середньополіські й західнополіські говори; південно-східна група – на середньонаддніпрянські, слобожанські, східнополтавські, нижньонаддніпрянські й донецькі говори; південно-західна – на подільські, волинські, гуцульські, буковинсько-покутські, бойківські, лемківські, закарпатські, наддністрянські й надсянські говори.

Літературна мова охоплює писемну й усну сфери. Діалектові, на відміну від літературної мови, притаманний лише один функціональний стиль – розмовний.

У кожного народу на основі одного, переважно центрального, діалекту виникає літературна мова, що об’єднує всі ці мовні струмки в одне національне ціле, яке дає змогу легко порозумітися людям різних частин певної етнічної території.

На ґрунті середньонаддніпрянських говорів, поширених на Полтавщині (на захід від річки Псел), Черкащині (на схід від річки Гірський Тікич) постала українська літературна мова.

Виникнувши на основі центральних південно-східних говорів, наша літературна мова вбирала й продовжує вбирати все найкраще, що є в її діалектах.

Мова не є щось застигле на віки вічні, тому й далі триває дослідження мовних явищ і формулювання граматичних правил, далі відбувається словотворення.