Читать книгу Лiтература - Группа авторов - Страница 17

Бібліотека, як сховище пам’яток писемності, виникла в сивій давнині. Майже за 2 тисячоліття до н. е. існували бібліотеки на глиняних табличках. Найвідоміша з таких бібліотек існувала при дворі ассирійського царя Ашшурбаніпала в Ніневії (середина VII ст. до н. е.).

У бібліотеці Ашшурбаніпала зберігалося понад 30 тис. глиняних книжок. На більшості з них було написано: «Палац Ашшурбаніпала, царя царів, царя Ассирії». Ця бібліотека зберігала на глиняних сторінках своїх книжок усе, чим була багата культура Шумеру, Вавилонії та багатьох інших країн і народів.

Бібліотека Ашшурбаніпала була знайдена під час розкопок на місці Ніневії (пагорб Куюнджик) у 1849—1854 роках. Основний фонд (приблизно 27 тис. табличок) зберігається у Британському музеї, де складено її опис.

У Стародавньому Єгипті бібліотеки існували при храмах і обслуговували жерців.

Велику бібліотеку мав давньогрецький філософ і вчений Арістотель, вчитель славетного полководця Александра Македонського (IV ст. до н. е.).

В античні часи (І ст. до н. е.) великої популярності набула Александрійська бібліотека, заснована володарями Єгипту – Птолемеями. В ній нараховувалося близько 700 тис. рукописних книг.

У Стародавньому Римі в І ст. н. е. виник звичай засновувати так звані публічні бібліотеки при храмах (до IV ст. в Римі їх налічувалося близько 30).

Перша відома бібліотека на території Давньої Русі була заснована Ярославом Мудрим при Софійському соборі в Києві в 1037 році. Вона розташовувалася в одній з веж Софії Київської. Книжок у цій бібліотеці, як свідчить один з літописів у «Повісті временних літ», «було безліч». При бібліотеці діяла книгописаль-на майстерня, де працювало багато переписувачів. Вони не тільки перекладали з грецької та інших мов, копіювали, тобто переписували болгарські книги, але з різних книжок брали окремі уривки і укладали «ізборники». Виникали і власні оригінальні твори. Крім переписувачів, над рукописною книгою трудилися перекладачі, художники, майстри з виготовлення пергаменту, ювеліри.

На жаль, не тільки книжок (за винятком двох), але й описів бібліотеки до нашого часу не збереглося.

У Західній Європі в період раннього середньовіччя бібліотеки створювалися зазвичай при монастирях і храмах.

Внаслідок винаходу друкарства почали створюватися бібліотеки при університетах (Сорбонні, Празькому, Гейдельберзькому та інших). У той же час виникли бібліотеки Лауренціана у Флоренції, бібліотека Ватикана, Королівська бібліотека в Парижі.

Найбільший з відомих нам папірусних сувоїв – «Папірус Гаріса», написаний у 1200 році до н. е., зберігається саме в бібліотеці Британського музею. Його довжина 40,5 м, діаметр 36 см, висота «сторінки» 43 см.

У ХVІІ—ХVІІІ ст. відкрилися бібліотеки, які здобули згодом загальнонаціональну і навіть міжнародну популярність, – це бібліотека Британського музею (1753) – одна з найбільших бібліотек світу. Її фонд нараховує понад 10 млн. книг і більше 20 тис. примірників рукописів європейськими і східними мовами; бібліотека Конгресу США у Вашингтоні, що була заснована в 1800 році (нині Національна бібліотека США), теж вважається однією з найбільших бібліотек світу. Має фонд близько 75 млн. примірників, у тому числі 31,7 тис. примірників рукописних матеріалів.

Перші публічні бібліотеки в Росії та Україні виникли в XVIII ст.

Російська державна бібліотека заснована в 1862 році в складі Московського публічного Румянцевського музею.

В Україні перша міська публічна бібліотека була заснована в Києві у 1866 році. Нині це державна бібліотека. Вона має величезні фонди друкованих, рукописних та антикварних видань.

Можна з впевненістю говорити про те, що, пройшовши таку довгу історію, бібліотека вже ніколи не зникне як загальнокультурний центр. Традиції народжуються століттями, тому й бібліотека завжди буде місцем, де людина збагачує себе духовно та інтелектуально.