Читать книгу Михайло Драй-Хмара - Группа авторов - Страница 31

На прю стає холодний ранок:

ще схід дрімає в сизій млі,

а голубий, як льон, серпанок

затлівсь над скибами ріллі.

Іду. За річкою співають

десь півні – скрізь такий простір

і чуть, як верховіттям має

широколистий осокір.

Підбилась високо зірниця

і гасне, міниться ген-ген —

і раптом: огняна зіниця

новітній озирає день.