Читать книгу Михайло Драй-Хмара - Группа авторов - Страница 47

Шипшина й терен при дорозі,

а в далині – полки дубів.

Трясуся на скрипучім возі,

спускаючись з крутих горбів.

Лягає м’яко курява

на гречку, на тернясте поле…

Колись гула тут татарва,

тепер золотокрилі бджоли.

Та ще шуліка угорі

когось пасе хижацьким оком

і навіва думки старі

про те, що гине з кожним роком

Останній жолоб – і зненацька

біленька церковка, хати…

Тут зародились «Люборацькі»¹,

тут жив Антосьо: це – Круті.