Читать книгу Михайло Драй-Хмара - Группа авторов - Страница 62

Спустившися на саме дно копальні,

шахтар в печі, немов підземний гном,

рубає вугіль чи руду кайлом,

прорізує фершлаги, штреки дальні.

Не в сон химерний, не в тіла астральні, —

в огонь, в доменний, золотий Гольфштром

камінний перетворюється лом —

залізу й криці гімни тріумфальні.

Поете, поринай у вир буття,

у будні, в хащі днів, у твань життя,

і ти здобудеш дивні самороди.

Шліфуй, обточуй райдужний опал,

вкладай всю душу в дорогі клейноди,

для людства – це найвищий ідеал.