Читать книгу Михайло Драй-Хмара - Группа авторов - Страница 54

Минеться скоро день февральний

жорстокосердий і скупий, —

і задзвенить залізо ральне:

оратай вийде у степи…

І над великою рікою

грізний заграє льодолам —

тисячеустою луною

розляжеться як грім кругом.

Поодчиняє сонце брами,

розкрає череслом блакить

і над похмурими хатами

веселий вітер зашумить.

Веснуй, о весно, над землею,

розвій зимовий біль тугий,

пролий на снігову кирею

коновку ярої жаги!